Неділя, 21.01.2018, 08:53
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Фото
Календар
«  Травень 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » 2010 » Травень » 3 » Подяка Богові
22:59
Подяка Богові

У Ковелі 2 травня відбулася святкова Академія, як подяка Богові за відкриття та освячення новозбудованого храму.
 
Святкові заходи розпочала Божественна Літургія за участю отців: Ігнатія Москалюка ЧСВВ, о. Євгена Задорожного та о. Леоніда Григоренка та хору із монастирського храму святого Юрія, Отців Василіян, з Хор з м. Червоноградміста Червонограду. Хор чудесно співав Службу Божу, а після неї концерт воскресних та інших пісень. Також на свято до нас приїхали прочани із міста Хуста, Закарпатської області, щоб помолитися на місці подвигу блаженного Миколая Чарнецького і просити у нього помочі та заступництва. Опісля гості відвідали чудову екскурсію у музеї - садибі Лесі Українки у с. Колодяжне. Екскурсію провела на високому духовно-патріотичному рівні старший науковий працівник музею - п. Марія Борисівна Чашук.
 
Кульмінацією нашої академії став виступ академічного камерного оркестру Гармонія Нобіле з Івано-Франківська, наші великі друзі, заслужені артисти України, лауреати міжнародних конкурсів. Ця друга частина святкової Академії проходила у народному домі «Просвіта». В програмі виступу колективу були твори світових та українських класиків. Твори звучали у симфонії зі Словом Божим, виголошеним на честь блаж. Миколая Чарнецького та величного Божого чуда відкриття храму.
 
 
Вступне слово на Святковій Академії
Христос Воскрес!
о. ЄвгенШановне зібрання, дорогі в Христі, шановні парафіяни церков, всечесні і преподобні отці і їх родини, ковельчани, представники міської влади, гості, вельмишановні учасники колективу Академічного камерного оркестру «Гармонія Нобіле», всі, що зібрані в цьому залі народного дому «Просвіта» на святковій Академії присвяченій відкриттю новозбудованого храму на честь блаж. Миколая Чарнецького.
 
Ми щиро вітаємо учасників професійного музичного колективу: п. Олега Герету - заслуженого артиста України, художнього керівника оркестру, Наталію Мандрику - заслужену артистку України, концертмейстера оркестру; пана Ігора Шкургана, Анжелу Прикодько, Олександру Гринівську, Олександру Золотову, Тетяну Пироженко, Світлану Симчич, пана Олега Храпко, пана Володимира Банашека, пана Ярослава Прибуша, пана Арсена Бучинського, Інну Чикирис - ведучу концерту.
 
Наша сьогоднішня святочна Академія за участю Академічного камерного оркестру «Гармонія Нобіле» з міста Івано-Франківська відбувається, як подяка і благодарення Богові за відкриття та освячення нового храму, подяка від нас душпастирів, парафіян української греко-католицької парафії, друзів та гостей нашої парафії. Щиро вдячні чудовому колективу академічного оркестру за їх труд, працю і місію для нас і для всіх жителів нашого міста Ковеля. Це для нас велике чудо Боже Наш маленький провінційний Ковель сьогодні стається великим європейським культурним центром - бо сьогодні серед нас «Гармонія Нобіле». Ви відложили всі свої гастролі і виступи за кордоном, у Європі, ви замінили опери знаменитих європ міст на скромний зал народного дому «Просвіта» у Ковелі. Втретє знаменитий колектив ГН багаторазовий лауреат міжнародних конкурсів, виступає у цьому залі, який на мить стається світовою оперою і подібний концерт прагнуть відвідати багато знаменитих людей бо розуміють вартість і цінність пережитого і почутого від цього колективу одного Тому і ми маємо велику ласку від бога і честь бути на вашому концерті. Ваша музика, яка лунатиме в стінах цього залу, яка входитиме у наші душі і серця є присвячена Богові, як подяка Йому за Його великі милості і ласки виявленні у житті ковельської церкви, у житті кожного з нас і за дар святих і блаженних, які тут колись працювали для людей і подвизалися для Бога.
 
Дивне Боже Провидіння, Божий Промисел, яким він провадить історією людей, народів і окремих особистостей. Ми ще знаходимось під враженням чудесної події у житті нашої парафії тай нашої Церкви взагалі. Це - відкриття та освячення новозбудованого храму, який воскрес із попелищ із руїн. Бог може все, він викликає із небуття до буття все, що існує, він відновлює і оживляє те, що загинуло те, що зітліло те, що було знищене гріхом. Відкриття та освячення нашого храму є величним свідченням живучості Христової Церкви, Ti відродження і воскресіння. Отець Леонід Григоренко розважаючи над тими подіями написав такі слова: «3 Христом воскреслим воскреса давно зітлівша храмова душа і світлом воскресіння сонячно сія, з золотоверхих бань божественна життя над містом Ковеля».
 
Наш храм і парафія воскресли, щоб далі продовжувати працю наших блаженних в напрямку Єдності Христової Церкви в Україні. Ми живемо в цікавий історичний час водночас і дуже відповідальний, ми покликані до великої відповідальності за майбутнє. Те яким воно буде у великій мірі залежить від нас тепер живучих, молящихся, працюючих. Відкриття святого храму ми довго чекали, з великим бажанням, прагненням, щоб мати свій храм, щоб діждатися помолитися в ньому. Господь поблагословив наші задуми, наші плани будови святого храму. Люди завжди будували храми для Господа і щоб могти у ньому прославляти Бога, єднатися з ним миритися з Ним отримувати Божественне життя, життя ласки і благодаті. Бог е всюди та храм це місце особливої присутності Бога. Храм є місцем проповіді Євангелії, Доброї новини про наше спасіння, про те, що ми улюблені діти небесного Отця спасенні жертвою його Сина. Храм є місцем віри, отримання її, як великого і найціннішого дару у житті і місцем її зростання. Із храму Божого ми виносимо всі світлі та добрі почування і настанови до життя, до наших ближніх. Храм є місцем нашого народження до неба місцем нашого освячення і нашого вічного спасіння.
 
Храм свій ми будували з 2003 року. Ще скоріше була відновлена греко-католицька церква у місті, у 1996 році. Парафіяни мають плекати у собі свідомість того, що цей крам є їхнім храмом, їхнім домом і з цього має випливати постійна пам'ять про свій храм, постійна турбота про його красу і впорядкованість. Потім, коли ми цим живемо зроджується місійний характер храму - ми прагнемо, щоб цю красу пізнали інші, щоб наші рідні, друзі, знайомі, колеги закуштували цього щастя і раю, яке ми закуштували, щоб і вони пережили Живого Ісуса Христа, зустріч із Ним у святих таїнствах, на Божественній Літургії, на особистій молитві у тиші свого серця. Щоб і вони знаходили дорогу спасіння у житті, якою є Живий Христос.
 
В цей час великої подячної академії ми підносимо свої серця і душі до Господа у благодарній молитві за всі дари і ласки, якими нас обдаровує. Відкриття нового храму є дуже великим святом і радістю. Тому ми хочемо подякувати Богові цією святковою академією. Отож приємного спілкування, духовного очищення та збагачення.
о. Євген Задорожний ЧНІ.
 
«Знамення – Чарнецький»
 
Навпроти течії сьогоднішніх подій,
Навпроти хвиль, крізь бурі неспокою,
Загубленим знамення всіх надій,
3'явилось у блаженнім Миколаї.
 
В апокаліпсисі теперішніх часів,
Що хмарами проблем цей світ лякають,
Як тепле сонечко на Небі заясніє,
Цей чудотворний лик Святого Миколая.
 
І в цій іконі неземній,
Яка від болю написалась,
Ось бачу майбуття душі своїй,
І щораз більше серцем навертаюсь.
 
Чи можна йти без світла у пітьмі,
Чи подолать вершину без опори
Чи можна бога воскресить в душі тоді,
Його в тобі Його вбиває горе?
 
Аскільки душ людських знайшло бальзам
І зцілення на рани,­-
Це істинним знаменням нареклось,
Якого прагнули роками:
 
Монахам, що тужили у душі,
За взором святості й покори,
Мирянам, що занурені в сльозі,
З'явилась радість в чудотворцеві Миколі.
 
А Церкві, що не знала волі,
Змерзаючи в сибірських тих гулаг
Знов видала бруньки тепла й любові,
Із серця Миколая розквіта.
 
Мов батько сиротам І мов правдива мати,
Явився нам, маленьким діточкам,
Нам молодим зміг бога показати
Й довірить душі ревним молитвам
Та запалить в душі вогонь Христовий,
Який зігріє і освітить світ,
Щоби пекельна темрява ніколи
Вже не могла нікого загубить!
І віримо, що чудом Миколая,
Віднайдуться тi душі дорогі,
Які ще десь далеко пропадають,
Без блиску правди у житті.
Ми не встигаємо, слабкії,
На Схід, чи навіть на Волинь...
Чарнецький вже несе ці місії святії
 
І сіє з Неба зерно на пустир.
Ми сповнені до Вас довіри,
Наш наднебесний Отче Миколай,
Ви нам відкрили живу віру,
За нею нам відкриєсь Рай
 
Цей чудернацький час, о годі!
Летить мов сон й зміта нараз,
Мов вихор котить в пepeгонi,
Роки й людей, історії всіх рас.
 
Міня життя немов картини,
І лицями жонглює в мить,
І тільки блисне десь в дитині,
Як завтра в старцеві людині
Сивобородість об'явить.
 
Колись циганськая кибідка
Згубила біднеє дівча,
І проросла дорожня квітка,
І мов небесна розцвіла
В городі Каратницького Отця.
 
Ще вчора заміж виходила,
Складала шлюб, зачала сина,
А нині в Небі ось зустріла,
Й навіки з ним злучилася душа.
 
Недавно вчився наш Чернецький,
Оцей юнак, мов янгол пречудний,
Ще вчора був ув'язненим бідненький,
А нині це зійшло мов тінь.
 
Й лишалась радість замість смутку,
Ганьба у славу перейшла,
А світ земний, атеїстичного ґатунку,
В Чарнецькому узріє Небеса.
 
А ми хоч в досконалості маленькі
І дуже грішна дітвора,
Бажаємо для України-Неньки
Свободи від недуг гріха.
 
Ми хочемо ловити миті,
І перемінювать у благодать святу,
Та прагнемо життя в молитві,
Й прославі бога - Трійцю Пресвяту.
 
О чудернацький часе-вітру,
О диво блискавичне, не лети!
Бо ще не всі змогли цінити миті,
Й не встигнуть бога віднайти.
 
О що це - чудо ці слова,
Мов зупинили біг століття,
Час розступився мов ріка,
А в ній Мойсей Чарнецький об'явився,
Навпроти всіх історій та хаосу дня,
І миром сповільнив весь хід народів,
Що бігли десь бездумно навмання,
Й приніс їм спокій та здоров'я,
Вказав на Євангеліє Христа.
 
В своїх очах приніс джерела Неба,
А в серці милосердя та добра,
В душі любов до кожного в потребі,
В руках всю силу проти зла;
В іконі сонцем оповитій,
У славній іпостасі, крізь віки,
Ми у Чарнецькому знайдем завжди,
За нас святі і неустанні молитви,
Які тверді немов граніти,
Мов скеля проти Аду всіх спокус та зла,
Ми Миколаєвим покровом оповиті
Вознесемось душею в Небеса.
 
Сповнились благодаті у молитві,
Ми боїмось згубить цей молитовний дух,
Ми всі вчимось так захищаючи любити
Й ціле життя віддать за бідних бідолах.
 
Прославити Чарнецького на світі
І не наслідувать в житті,
Чи Його славою себе славити,
Хай не доводиться мені?!
 
А як тоді Йому хвалу співати,
Як нам прославити Його?
Хіба діла святі творити,
Згораючи мов свічка, на льоту?!
 
Попробуймо ось віднайти,
Ti головні прикмети,
Які на собі треба відтворить,
А перше - це для себе вмерти,
Щоб для Ісуса в повні жить.
 
Це головна краса душі святого
Яка так чудо творить в Нім,
Яка ввійшовши в серце молодого,
Приносить Бога в кожний дім.
А друга - це любов до бога,
Яка мов солодість пливе з Його єства,
Та наповня собою серця многі,
І душі грішнії спаса;
 
Талант Христової просвіти -
Це невід’ємний третій дар,
Покірний монах з докторатом,
Професор, мудрості титан.
 
І чеснота - це ревність за спасіння
Невтомна місія - Волинь,
Яка зігріла Ним - святим промінням
Замерзлі душі, тим Євангельським „малим".
 
Цей пречудесний дар прощення,
Який сходив на ворогів,
Відповідав благословенням
Й любов'ю тим,
Хто ненавидіти вмів.
 
А скарб безмежного довір'я Провидінню,
Крізь всі невдачі й біди вів,
І далі міг повзти знесилений «камінням»
Тих тягарів від незичливих стусанів.
 
І впавши встав!
Із прірви підійнявся,
Любов давав,
І знову йшов на хрест,
А серцем щиро, мило посміхався,
Радів, що душі із хреста спасав!
 
А дар кохання не барився,
І не жаліли вороги,
Концтаборами, мов крізь пекло, проносився,
Але ніколи бога не зректись!
 
Хвороби тіла мов стигмати
3'єднали ближче з Ранами Христа,
І серцем довелося істікати,
Та промовлять: "Звершилися діла!"
 
І ось подай же Господи на землю,
Спасіння, волю Україні дай,
Щоби знайшла Господню волю,
Й воскрес із гробу весь наш край!
 
Подай нам зцілення
3 гріховної прокази!
Пригнічення і смуток - ізидіть!
А у серце Воздай Небесну радість,
Й на віки вічні нас усіх спаси!
Амінь.
Ієромонах Леонід Григоренко
Переглядів: 1473 | Додав: Церква | Рейтинг: 3.7/3