УГКЦ блаженного Миколая Чарнецького м.Ковель

Оголошення

Церква — Tue, 03 Sep 2013 19:51:16 GMT

У неділю, 8.09.2013 р., з нагоди Дня міста Кузнецовськ відбудеться Архієрейська Служба Божа, яку очолить Владика Йосафат, Української Греко-Католицької Церкви. Запрошуємо всіх бажаючих на спільну молитву разом з Єпископом, особливо тих, які відчувають себе греко-католиками і тих, які є прихильні до нашої Церкви.

Заохочуємо прийти і отримати повноту Божого Благословення з рук Архієрея, як наступника Христового Апостола. Божественна Літургія розпочнеться о 10:00 год. у греко-католицькій каплиці за адресою: м-н Перемоги 52 (колишній "Акваріум”).

Владика Йосафат прибуває на запрошення влади нашого міста, щоб спільно з усіма нами подякувати Богові за 40-літній Ювілей міста Кузнецовська!

Священик о. Євген Задорожний, місіонер

Тел.0969146515

Громада храму.

Оголошення

Церква — Sun, 12 May 2013 19:31:23 GMT

У місті Кузнецовську суботу 1 червня 2013 р о 12:00 відбудеться освячення хреста, місця і наріжного каменя для будівництва храму. Чин освячення проведе єпископ Йосафат Екзарх Луцький. Божественну літургію співатимуть семінаристи із Тернопільської семінарії. Після служби відбудеться концерт знаменитого тріо священиків Новий час. Запрошуємо на свято всіх бажаючих, симпатиків та цікавих.
Хай Мир Божий буде у ваших серцях. Перейти на сторінку

Інтерв'ю

Церква — Fri, 05 Oct 2012 16:40:39 GMT

«ПІСЛЯ БІЛЬШОВИЗМУ І КОМУНІЗМУ В ЄВРОПУ ПРИЙШОВ САТАНІЗМ»

вважає священик з Ковеля ієромонах Леонід Григоренко ЧНІ

З нагоди празника Зіслання Святого Духа на початку червня цього року у церкві Благовіщеня Пресвятої Богородиці м. Бучача і у церкві Святої Трійці с. Пишківці, де парохом є о. Володимир Гнилиця, отець Леонід побував з триденними реколекціями та дав розлоге інтерв’ю для „Нової Зорі”, оскільки тема впливу різного роду духів, магії, окультизму на життя людини викликає зацікавлення та чималий інтерес християн у сучасному світі.

- Отче, яким чином ви потрапили на реколекції у наш край?

- Нещодавно на зустрічі у Патріархаті УГКЦ з питань охорони здоров’я як голова відповідної комісії Луцького екзархату познайомився з очільником такої ж комісії Бучацької єпархії о. Володимиром Гнилицею. Саме він запросив мене поділитися своїми думками з парафіянами.

- Про що розповідаєте людям під час зустрічей, які теми ваших проповідей?

- Ділюся з парафіянами молитовними програмами на оздоровлення роду, генеалогічного дерева, сім’ї. Розповідаю про дуже важливі, нові для християнина проблеми та виклики сучасного світу, через які страждають людська душа і тіло, про різні небезпеки, що чатують на людину. Також ділюся досвідом моєї співпраці з лікарями різних міст України. Серед питань, що їх торкаюся, є також питання, які стосуються одержимості та навіженості людей, інформування про поширення різних видів магії, окультизму і впливу злої сили під виглядом сучасних модерних проявів, езотеричної літератури, амулетів, символів, талісманів, різних методів діагностики, курсів лікування. Наприклад, зовсім нещодавно я дізнався, що Міністерство освіти України запровадило в школах для обов’язкового прочитання на уроках світової літератури творів деяких авторів, що закінчили життя самогубством, працювали на масонство або мали мету морально і психологічно псувати дітей та молодь, ввести їх в окультний світ злих духів і таким чином завдати їм великої духовної руїни. Хочу застерегти батьків, що шкільна програма навчання включає як обов’язкову для прочитання книгу Джоан Роулінг «Гаррі Поттер». Так ось на міжнародному всесвітньому конгресі екзорцистів у Ченстохові у 2011 році професор-екзорцист о. Олександр Посєцький мав доповідь, у якій він представив цю книгу як підручник з історично реальної магії. Це не є ніяка казкова книга. Кожна дитина, кожен вчитель, який її читатиме, а також їхні родини будуть дуже сильно духовно-епідеміологічно і магічно інфіковані. Тому ні в якому разі її не можна брати до рук, тримати в себе на полицях вдома, тим більше читати, пропускати через своє серце та розум і переказувати іншим. Так само всі книги Стефані Мейєр (про вампірів, про зневагу до Св. Євхаристії, культ демонів) не можна тримати у себе на полицях. Тепер це все перекладається українською. А інтелігентні люди пишаються, що в них є такі книжки. Не можна читати твори Дена Брауна, книжки Кодінза про ловитву і полювання на людей, а також славнозвісного Паоло Коельо. Професор Посєцький довів, що у всій цій літературі діє закодований сатанізм.

Сучасний місіонер, проповідник, реколектант, душпастир чи парох покликаний бути готовим до специфічних новітніх викликів, які його чекають. Вони є чимось схожими до середньовічних, але в постмодерному часі, в якому ми живемо, набирають набагато різноманітніших форм. І тому реколекції, які проводить священик, в першу чергу мають носити освітньо-просвітницький характер, такий, що очищує духовно і захищає. Наприклад, ми вчили з парафіянами молитву, як ставити охорону проти впливу злого духа, магії, чарів, всякого роду злих бажань і намірів недоброзичливців, слуг лукавого. Вона звучить так: «Беру хрест Голготи, облитий кров’ю Христовою, і ставлю між мною і моїми ворогами. Всім прощаю і всіх благословляю». Також ми вчили дуже важливу молитву зцілення наших сердець: «Пречиста Діво Маріє, Твоєму Непорочному Серцю я посвячую своє серце». Тут можна додавати: серця моїх рідних, близьких, приятелів і навіть людей, з якими мені важко жити чи спілкуватися, працювати.

Нині займаються замовлянням, лікуванням душі і тіла багато знахарів, псевдолікарів. Яка тут різниця?

Велика різниця між офіційною молитвою Христової церкви, в якій сам Господь наш Ісус Христос об’являє себе як Лікар і Цілитель, і між молитвами слуг сатани, різних окультистів, людей, які займаються викликанням духів, за допомогою злих сил пробують робити дива, під маркою добра приховують правдиву небезпеку і зло, як для душі, так для тіла людини та її цілого роду. Бо якщо людина зверталася чи звертається до так званих «цілителів», вона не тільки може сама приректи себе на поступову смерть, на якийсь діагноз із невдалим курсом лікувань, а також передати той вплив злого духа навіть на увесь рід.

- З давніх-давен дуже поширеним в народі способом для зняття переляку, відвернення біди є зливання воску. Що скажете про це?

- Зливання воску, скидання сірників від вроків та зливання олова - ці три види процедур мають один код, згідно з яким відкриваються ворота пекла і викликається дух смерті. Тобто ніякого добра від цього чекати не слід. Може так бути, що це не подіє на людину, яка сповідається, причащається, молиться і через необережність потрапила на таку процедуру. Але це може смертельно вразити людину, яка не живе за Божими законами та перебуває у грісі.

- У Бучачі планувалась ваша зустріч з лікарями, яка, на жаль, з важливих причин не відбулася. Про що ви мали намір говорити з медиками?

- Я би розмовляв з ними на основі свого нового підручника для пацієнтів і лікарів під назвою «Не відмов» - «Не нашкодь», який нещодавно вийшов у світ у видавництві «Нова зоря». Хотів представити його і ознайомити з основними пунктами, поінформувати бучацьких медпрацівників. Головною заповіддю лікаря має бути: «Не відмов!» Він повинен лікувати пацієнтів душею, з Божою любов’ю у серці, зі співчуттям і співстражданням. А по-друге, лікар має не нашкодити. Також дуже важливими є і застереження з приводу того, як наша пострадянська медицина зарекомендувала себе в кризі сучасної діагностики, сучасних курсів лікування. 80 відсотків діагнозів ставляться неправильно і такий же відсоток курсів лікування носять небезпечний характер, стільки ж відсотків препаратів є неякісними, і відповідно стільки ж летальних випадків стається саме через це. Є у підручнику поради про те, як людина має дотримуватися задля свого здоров’я духовного, душевного і тілесного режимів. У першу чергу – духовний режим – профілактика і гігієна духу через тижневу сповідь і часте святе Причастя. Друге – відпочинок. Від 22 до 24 години людина повинна обов’язково спати. Це відновлює біоритми всього організму, а насамперед мозку, нервової системи. Це – класика, від якої сучасна медицина з мобільними системами зв’язку, комп’ютерними залежностями, технічним прогресом дуже відійшла і тому хворіє. Третє – харчування: з 7 до 8, максимум до 9 години ранку треба поснідати, з 12 до 13 - пообідати, з 18.30 до 19.30 - повечеряти. Також в книжечці є застереження: навіть якби лікар був святий, безкорисливий, відкритий до Бога, а пацієнт не буде висповіданий, очищений духом, не буде відкритий на зцілення, яке Бог подає через доброго лікаря, йому ця терапія не допоможе.

- Чи існує насправді таке явище як ворожбитство, чим воно небезпечне, як уберегтися від нього?

- Магія існувала, існує і буде існувати до другого приходу Христового, до часу, коли Бог вкине сатану і злих духів в огненне озеро, як написано в Апокаліпсисі. Тобто до останнього проголошення і прославлення людства у Божій любові, тріумфу його у святому житті. Окультизм - це спроба людини нав’язати контакт з надприродними потаємними силами, не Божими, а демонічними. І вони мають різні стадії. Тобто є люди, які мають різні рівні тих зв’язків. Хтось використовує магічні методи лікування або діагностики за допомогою злого духа. Інші, посвятивши себе сатані, отримують можливості якихось потаємних знань і бачень духовного світу людини, її гріхів, її минулого, теперішнього і навіть частково майбутнього. А є люди, які працюють магами-кіллерами. Тобто до них надходять замовлення забрати з життя ту чи іншу людину, яка є для замовників, на їхню думку, ворогом, суперником, конкурентом. І ці маги-кіллери приймають такі замовлення за великі гроші, спричиняють обряди на знищення.

- Чи мають вони реальну силу?

- Так, якщо людина, смерть якої замовили, не живе на 100 відсотків з Богом. Магами стають через пакт, підписаний зі злим духом. Механічно не можна стати магом, народитися ним, як дехто вважає. Це мусить бути договір. Існують різні схеми укладання таких договорів. Але це явище в природі, в житті серед людей, на превеликий жаль, не зменшується, а збільшується. Причому в багатьох книжкових магазинах книги з магії розкуповують блискавично. Це свідчить про те, що християни стають не тільки язичниками, а й сатаністами. Після більшовизму і комунізму в Європу увійшов сатанізм. Ми є частиною тієї Європи, того Радянського Союзу, в якому був період червоного сатани, який нищив архітектурні храми і храми людських чеснот. Те, що ми сьогодні маємо, – це наслідки того геноциду духовності, який відбувався десятки років у минулому. Тому людям легше займатися магією, ніж власним наверненням, пошуками Бога. Найприкріше те, що до магів, ворожбитів, чарівників, окультистів звертаються навіть багато людей, які з діда-прадіда походять з традиційних християнських родин. Якщо людина настільки зневірюється в Богові, що просить послуги у злого духа, за яку невідомо, як і коли розплатиться вона або її діти, це дуже сумно.

- Отче, не раз людина ходить до церкви, щиро молиться, а хворіє і в злиднях живе. А інший далекий від Бога, але йому у всьому щастить. Чому так відбувається?

- Коли людина є з певністю на дорозі до неба, тоді її атакує ціле пекло. А коли людина не є на цій дорозі, пекло їй дає повний комфорт, всі зручності: і гроші, і владу, і славу, і маєтки, і всякі задоволення за ту душу безсмертну, відкуплену кров’ю Христовою, щоб і кров Христа зневажити, і душу погубити.

Також хочу застерегти дівчат, які часто шукають в Інтернеті рецепти для схуднення, омолодження. Згори донизу там начебто нічого злого не пише - про гігієну, дієту. А знизу доверху є невидимий перевернутий хрест і присяга сатані. Тобто посвячення своєї душі злому духові. Хочу застерегти дівчат від ігор у ворожіння на свято Андрія, спалювання сердечок, вписування імен. Застерігаю всіх, хто вживає гомеопатичні препарати. Через них діє дух німецького мага Ганемана. Найгірше, що в цих таблетках і краплях магічно замовлена мертва вода, якою обмивали покійника. Людина, яка їх вживає, може бути полонена духом смерті, тобто чахнути і гаснути на очах. Так само ті дівчата, про яких я вже згадував, що користувалися рецептами для схуднення із невидимим кодом посвяти сатані, потім хворіли анорексією і ніхто не міг їх з того вилікувати.

- Як церква ставиться до лікування травами?

- В історії медицини найперше була діагностика мануальними методами і лікування людини руками. Це не є жодна біоенерготерапія, ніяка екстрасенсорика, а велика наука і знання як анатомії та фізіології людини, так і зв’язку всіх її внутрішніх органів, кровообігу, клітин і т. д. Пізніше почали застосовуватись трави. Це добра справа, але трави мусять бути в добрих руках, у людини із добрим, здоровим духом та глибокими знаннями і досвідом. Інакше таке лікування матиме протипоказання, побічні дії.

Пізніше в медицину прийшли анатоми, які розтинали людей. Ми бачили, що всі ці анатомічні конференції не запобігли і не відкрили нових способів і методів порятунку від тих невиліковних хвороб, з якими зустрілося людство і сучасна медицина. Від того, що розріжуть покійника, не навчилися лікувати ракові хвороби, СНІД, гепатит С, деякі інші види недуг. Тому треба більше уповати на Бога. Взагалі в нас є спільна проблема як в медицині, так і в психології. Як психологія з 1879 року, так і медицина з початком XX ст. втратила правильну концепцію людини. Тобто людина почала сприйматися як біологічна субстанція, медицина перестала розглядати її, як складену із духа, душі і тіла. Поки лікарі не повернуться до правильного типу моделі людини, якою її створив Бог, доти вони не будуть вміти достатньо правильно лікувати. Бо головним лікарем є Господь: лікар лікує, а Бог зцілює.

- Як в людину вселяється злий дух і як можна від нього звільнитися?

- Наш милосердний Спаситель Ісус Христос у своїй Євангельській програмі поширення Його Царства у людських душах і серцях подав наступні зобов’язуючі пункти, які має сповняти Його Церква: оздоровлення недужих, воскресіння померлих і вигнання злих духів. Ділянка вигнання злих духів є однією з найделікатніших з усіх сакраменталій або благословень церкви. До них належить молитва за звільнення від злих духів. У наші часи вона є зарезервована для єпископів, які можуть це право делегувати своїм заступникам і помічникам священикам на свій розсуд і свій ризик з надією на те, що цей священик не підведе, буде молитися, постити, жити ревним християнським життям. І за цього священика молиться вся церква. Тому в першу чергу треба брати участь у Святих Літургіях, жертвувати св. Причастя, пости, приватні молитви, залучати спільноту вірних, церкви, аби була проявлена правдива істина про людину: чи вона є біснувата, тобто одержима або навіжена, чи вона є залежна, чи вона є переслідувана, а чи тільки хвора? А може, вона і хвора, і біснувата, може, хвора і залежна, а може, хвора і переслідувана? Тому мусить бути велика співпраця з добрими християнськими лікарями, які мають християнський світогляд, ведуть християнське життя і мають розуміння того, що можливою є в людині присутність злого у будь-якій формі, або є над людиною такий вплив. Звичайно, нема невиліковних хвороб і нема невиліковного стану одержимості чи навіженості. Є тільки незнання, недбання, лінивство і остання стадія - це дикість: або зі сторони пацієнта, або зі сторони того, хто його оздоровляє. Тому треба вкладати максимум старань в душу і серце, бути систематичним, наполегливим, віддавати життя за свого ближнього і мати безмежне довір’я до Господа Бога. Тоді буде результат згідно зі словами св. отця Піо: «Роби все так, як би все залежало від тебе, а надійся так, як би все залежало від Бога».

записав Володимир МЕЛЬНИЧУК.

упорядкувала с. Єремія Стеблина,

ЧСВВ

Привітання

Церква — Sat, 07 Jan 2012 11:40:47 GMT

Дорогі ковельчани, брати і сестри у Христі!

Сердечно вітаю всіх зі святом Різдва Христового!

Нехай святкування таємниці народженого Христа-Богочоловіка поглибить у вас правду про Бога, Який є Любов’ю. Нехай ця правда освітлює Ваші думки, Слова і вчинки кожного дня, щоб Ви могли віддзеркалювати Його любов і світло на всіх людей, перебуваючи завжди в божій Благодаті, мирі , радості та єдності із всевишнім.

Веселих Різдвяних і Богоявленських свят та щасливого, благословенного 2012 року Божого бажають Вам

єрм. Петро МІРЧУК,

ЧНІ настоятель храму і монастиря

блж. Миколая Чарнецького УГКЦ;

єрм. Євген ЗАДОРОЖНИЙ;

єрм. Леонід ГРИГОРЕНКО

та вся спільнота вірних УГКЦ м. Ковеля.

Оголошення

Церква — Fri, 01 Apr 2011 06:02:39 GMT

У неділю 3 квітня 2011 року з нагоди 52 річниці переставлення до Неба блаж. Миколая Чарнецького відбудеться Архиєрейська Божественна Літургія, яку очолить наш Владика Йосафат Говера. Служба Божа розпочнеться о 10.00 год.

о 12.30 год відбудеться концерт камерного симфонічного оркестру (квартет) « Гармонія Нобіле». Оркестр виконає твір німецького композитора Йосипа Гайдена «Сім слів Христа на хресті».

Саме зараз, в час Великого Посту ми маємо нагоду вслухатися у музику, яка відображає страждання Христові заради нашого спасіння.

Запрошуємо всіх на причастя духовної музики!

Святкова Академія з нагоди річниці освячення Храму

Церква — Wed, 24 Nov 2010 18:19:38 GMT

Шановні Ковельчани та гості нашого міста. Ласкаво запрошуємо вас y неділю, 28 листопада 2010 р взяти участь y святковій Академії, з нагоди річниці відкриття храму Св. Миколая Чарнецького та освячення Хресної Дороги довкола храму.

Прослухати Музику

Освячення Хресної дороги - о11.30 год, вул. Олени Пчілки, 23, храм Миколая Чарнецького УГКЦ.

Святковий концерт у залі «Просвіта» - 0 16.00 год. До нас у Ковель завітає незвичайний священик - o. Вітольд Левицький з програмою «Хваліте Бога y Його святинях». Отець Вітольд є незрячим, але має Божий дар писання i співання релігійних та патріотичних пісень. Його чудовий голос зачарує кожного хто прийде. Просимо прийти та взяти для себе, для своєї душі Божої благодаті.

Ми вдячні Богові за всі Його ласки i дари явлені нашій парафії i монастирю та хочемо цією святковою Академією віддати Богові славу та честь.

3 молитвою за вас: о.ігумен Євген Задорожний
єромонах о. Леонід Григоренко
парафіяни храму УГКЦ.

Привітання з ювілеєм

Церква — Sun, 07 Nov 2010 17:49:08 GMT

Парафіяни нашої громади вітають пана Юрія, Тата о. Євгена з нагоди 70 річчя

Сьогодні день, буває раз в житті,

Цей день коли Вам сімдесят настало

Хай Вам здається – це багато літ

Але насправді дуже й дуже мало

На довгий вік, на многа літ

На шану від людей стелися доле

Крізь все життя лиш для доброї людини

Яка горить сама й запалює

Усіх своєю працею щоднини

Нехай душа у Вас ніколи не старіє

На білій скатертині будуть хліб і сіль

Своїм життям Вас завжди сонце гріє

Слова подяки линуть звідсіля

Зичимо Вам літ багато

Радості, ні крихточки біди,

Щоб життя для Вас було як свята,

І дарувало посмішку завжди

Нехай вас охороняє Мати Божа

Від злих людей і різних бід,

Хай Господь Бог здоров’я посилає,

Прожити в щасті, і многая бажає літ

Паломництво до Зарваниці

Церква — Sun, 08 Aug 2010 11:53:59 GMT

З 17-18 липня наші парафіяни разом із душпастирями отцем Євгеном Задорожним та о Леонідом Григоренком взяли участь у всеукраїнській Прощі до Зарваниці. Серед наших прочан були також прихожани інших церков Ковеля, які з радістю і духовним піднесенням пережили події у Зарваниці: Службу Божу, похід із свічками, нічні чування, хресну дорогу, молебен до Богородиці та Архієрейську Службу Божу на чолі із Блаженнішим Любомиром.

Переглянути Фото

Інтерв’ю з отцем Леонідом

Церква — Sat, 07 Aug 2010 13:02:59 GMT

Отець Леонід, взяв участь у 15-му міжнародному семінарі для священиків у Меджуґор’ї і дав свідчення. Ми опубліковуємо це свідчення, як воно прозвучало з уст священика.

«Моє перше паломництво до Меджуґор’я було пов’язано з моїми обов’язками та з моїм священичим покликанням. А саме, у 2005 році місцева церква довірила мені велику відповідальність та дала мені важку ношу- служити екзорцистом. Перші місяці та перший рік були сповнені Божою любов’ю та благодаттю, а також важкими труднощами та спокусами. Одні з найбільших труднощів трапилися під час однієї сесії екзорцизму над одержимою людиною. Та особа говорила зі мною дуже грубим, сповненим страху, голосом: «Я – страшний, я – могутній, і я знищу тебе. Я знищу твоє священство і все твоє життя.» Хоча це звучало досить погано, я зовсім не прийняв це серйозно. Зрештою, я мав сильну віру в Бога і не мав жодних причин для сумнівів. Я також знав, що, якщо б я мав страх перед дияволом, то виглядало б так, ніби я втратив дещо. Але Господь допустив, щоб ця ситуація трапилася, і я збираюся поділитися з вами тим, якою великою та могутньою є Його Мати і яким святим місцем є Меджуґор’є.

Коли я відчував великий біль, коли я страждав і коли я щоденно мав спокуси, я зовсім не міг молитися. Я ходив до сповіді кожного дня, але Сатана кожного разу спокушав мене. Спокуси були такі сильні, що я повністю втратив спокій у своїй душі. І не тільки це. Я також відчував, що втратив своє священство та покликання. Я відчував, що відбувається повне руйнування мого життя. В ці важкі хвилини, коли я все ще не міг зрозуміти, що зі мною відбувається, хтось запропонував мені поїхати до Меджуґор’я. І я поїхав. Я був із групою священиків. Я не міг молитися навіть тоді, коли вони молилися. Під час того паломництва я зустрів одного священика, отця Амброзія зі Словаччини. Він повністю присвятив своє життя і покликання роботі з людьми з України у Закарпатській області. Він приїхав у Меджуґор’є невдовзі після серцевого нападу; і також мав цукровий діабет. Це був францисканський священик, який вже п’ять разів до цього був у Меджуґор’ї. Він надзвичайно зворушив мене своїм життям та покірністю. Він став моїм другом. Я допомагав йому, тримав його під руку, так як він був старшою людиною.

Одного разу ми піднімалися на Гору Об’явлень і там було об’явлення одній візіонерці. Все було переповнене людьми, священиками. Я сів поряд з о. Амброзієм і повернувся спиною до місця, де було об’явлення. Я відчував себе повністю негідним бути там.
Але під час молитви Розарія я відчув бажання подивитися в тому напрямку, побачити, що там відбувається. В той самий час, коли я відчув це бажання, інший внутрішній голос казав мені не дивитися туди. «Ти – невдаха і ти закінчиш у пеклі», було те, що я чув. Це було жахливо. Але ті перші, позитивні відчуття спрямували мій погляд до місця об’явлення. Я почав дивитися і шукав знаку. Можливо, я мав побачити щось у кінці. Надія починала повільно з’являтися у мені, але поставали також нові аргументи того, що моє принизливе становище не змінитися. Та я вірив у той вирішальний момент. Лише на мить. І в ту саму мить, коли відповідей на запитання ставало все більше, я зміг відчути, як Марія сходила з Небес на цей світ. В той момент було дуже страшно, тому що відчуття іншого світу було таким сильним. А потім я був заспокоєний ніжним, легким дотиком, немов лагідним вітерцем присутності Марії. Вона підходила ближче до мене. І в той час, як вона була близько мене- сила злого зникала. У своєму серці я переживав нове відкриття. Я зміг відчути, якою могутньою є Її присутність, яка Вона покірна. Потім я усвідомив, що Марія не виганяла злих духів, але вони самі тікали. Вони не в силі встояти перед Її чистотою та красою Її присутності. Вона не принижує їх і не відганяє. Вона просто любить їх, а вони не можуть це витримати! Слідом за цим у мені відбулася зміна духів. Дух сатани, дух, який руйнує, зник разом із пригніченістю та страхами. Місце цього духа зайняв дух Марії. У своєму серці я чув голос: «Не бійся, я – твоя Мати! Я є обіцяю, що тебе ніхто не зруйнує і що ти ніколи не зійдеш з вірного шляху.»

Все змінилося. Те, що я пережив присутність Марії, стало чудом любові, яка врятувала мене, моє покликання і моє життя! Я почав відчувати присутність Марії під час кожного сеансу екзорцизму, який я проводив. Я поділюся з вами лише одним з багатьох прикладів. Наші священики мали справу з однією одержимою дівчиною, яка прийшла на сповідь до одного молодого священика, який нещодавно повернувся після навчання в Римі. А коли він давав розрішення, та особа, чи вірніше сатана у тій особі, так сильно вдарила священика, що той відразу впав. Потім та ж сама дівчина почала кликати іншого священика дуже дивним голосом. Священик налякався і покликав мене. Через деякий час та дівчина була біля мене і я почав молитися над нею. Коли я почав молитву екзорцизму, я відразу зрозумів її діагноз: дівчина була сильно одержима, і я запросив п’ятьох вірників, щоб і вони також молилися. Коли я читав традиційні молитви екзорцизму, то сатана просто сміявся. Він розмовляв зі мною англійською, принижував мене і постійно сміявся наді мною. Потім я почав молитися до Марії. Я був дуже виснажений і почав нервувати. Я відчував, що мені необхідно закінчувати молитву, але злий дух не виходив. Це був дух самогубства. Я взивав до Марії всім своїм серцем, так само, як дитина кличе свою маму. І в той момент прозвучав пронизливий крик: «Я вже більше не можу залишатися тут, тут Марія, я повинен йти геть». І дух вийшов. Це лише один з багатьох подібних випадків.

На протязі цих п’яти років, коли мені довірили проводити екзорцизм, я зазнав багато спокус та випробувань. Я мав їх до цього часу і знаю, що в майбутньому також буду їх мати. Але Марія береже мене у своєму серці. Я ВЖЕ НЕ МОЖУ ЖИТИ БЕЗ МЕДЖУҐОР’Я І ЄРУСАЛИМУ. Мені необхідно бути в Меджуґор’ї та Єрусалимі кожного року. Ось що для мене означає віра. Тут я отримую віру, благословення та благодать. Я вдячний Дорогому Богу, що я можу свідчити про благодать Марії в цей спосіб. Моїм бажанням є, щоб кожен із нас хотів все більше любити нашу Благословенну Матінку, Матінку Божу. Вона – наша мати. Вона любить своїх дітей. Вона готова зробити все, що Її діти від Неї попросять. Я вірю, що, якщо б не Її присутність, то ми всі були б знищені. Ось чому ми повинні намагатися проживати кожну секунду нашого життя з Нею. Я відчуваю особисте запрошення допомагати іншим людям прийти до Меджуґор’я, привести сюди всіх людей, які переживають надзвичайні духовні страждання».

Інтерв’ю п. Софія Куличок 10.05.2010р.

Церква — Sat, 15 May 2010 20:11:16 GMT

До нас у гості із чарівного карпатського краю приїхала п. Софія Куличок. Пані Софія приїхала до своєї дочки п. Ольги Полухтович, яка плідно працює для парафії директором і вчителем недільної школи. З цієї нагоди ми провели гарну розмову із цієї мужньою і відважною жінкою, яка разом із сестрою Христиною тримала церкву нашу у часи підпілля.

"Пані Софіє, ми знаємо, що ваша Родина у часи підпілля і переслідування нашої Церкви комуністичним режимом, була підпорою Церкви. Скажіть будь-ласка коли у вашій оселі почали відправлятися Богослужіння і які священики були у вашій родині"?

У нашій хаті почали відправлятися Служби Божі з 1950 років. Це часи були дуже страшні і важкі, часи жорстокого переслідування священників і вірних УГКЦ. Священики приходили вечором і ми молилися цілу ніч. До нас приїжджали такі отці: о. Михаїл Матійців, о. Петро Дутчак, о. Василь Кирніцький, о. Йосафат Лесів, о. Орест Питулей та інші. Щомісяця у нас правилися Служби Божі, відбувалися сповіді вірних, хрещення, вінчання. Вікна щільно затуляли грубими тканинами, щоб ніде не було і найменшої щілини. Коли отець ішов до нас то люди питали, що то за пан до вас іде, я казала, що то пан з колгоспу приїхав до мого чоловіка. Відправи відбувалися цілу ніч. Людей приходило багато, було від 30 до 50 осіб. Ті, що приходили до нас до хати були надійні, ми були впевнені в цих людях, що вони нас не продадуть.

У вас гарна християнська багатодітна родина. Скільки у вашій родині дітей і як діти сприймали ці відправи у хаті?

У мене є шестеро дітей. Маленькі діти цілу ніч стояли на Службі і не хотіли спати. Коли підходив час коли мав прийти священик діти з нетерпінням чекали. Питали, хто до нас приходить. Ми відповідали, що то вуйко нашого діда приїхав. Діти у своїй простоті і щирості на другий день після богослужінь виходили на двір і бавилися у те, що бачили вночі. Брали хустину накидали на себе як фелон, і співали «Господи помилуй», «Алилуя». А ми боялися, бо сусіди бачили і питали що то може бути. Люди у селі з нас насміхалися, казали, що ми у якійсь секті, бо до православної церкви ми не ходили. Одного разу перед Пасхою кажуть нам, візьміть кусок свяченої паски бо ви до церкви не ходите і не маєте свяченої паски. А ми ще в п’ятницю посвятили паску бо приїжав наш священик.

Ми знаємо, що завдяки вам і вашій родині у селі почалася відроджуватися греко-католицька церква. Розкажіть про часи виходу із підпілля, як відбувалися події у вашому селі, як ви переживали ті часи?

Спочатку, коли наша церква почала виходити із підпілля ми організовували поїздки до різних міст де правилася наша католицька Служба Божа. Ми їздили на відправи щонеділі до різних міст. Стрий, Моршин, Львів, Івано-Франківськ, Тернопіль і багато інших. Потім ми запланували організувати відправу у нашому селі. До цієї події ми добре підготовлювалися. Цілу ніч я шила хоругви, збудували капличку на цвинтарі, престіл і цілу ніч перед службою сторожили, щоб ніхто нам не поламав. На першу прилюдну Службу Божу до нас приїхали всі священики, які правили у хаті. Всім керувала сестра монахиня Христина а наша родина їй допомагала. Міліція перекрила всі під’їзди до села, так що священики не могли добратися. Тоді я священників провадила через ліс окружними стежками. Священиків було понад десять. Ми пошили хоругви і йшли процесією від дому сестри Христини аж на цвинтар. В той час люди верталися з православної церкви зі Служби і здивовано питають, що то може бути, ми вам не дами відправити у нас є церква, викликали міліцію. Та ніхто і ніщо не могло нас спинити. Ми везли великий хрест на машині і закопали на цвинтарі. Нам поламали колонки озвучення, дороги перекрили, а народу зібралося тисячі з нашого села та з довколишніх сіл. Почалася Служба Божа, велична, піднесена, торжественна. Яка велика радість наповнювала нас, ми вертаємося до віри батьків до своєї церкви., ми можемо свобідно молитися. Це були часи великого духовного піднесення, відродження, повернення до віри наших батьків. Та нашій родині ця відправа так не минулося. На другий день нас викликали до міліції і штрафували, і мене, і чоловіка, і сина. Та часи переслідування підходили до кінця. За тиждень вийшов указ про свободу нашої Церкви і на диво, все наше село разом із священиком перейшли до Греко-Католицької Церкви. Це велике було чудо, це молитви і жертви нашої сестри Христини, наших підпільних отців, з яких стільки знущалися, це наші молитви . І ми вдячні Богові за таку велику ласку, що наше село, без сварок і бійок спокійно поєдналося у вірі своїх батьків.

У минулу неділю ми святкували День Матері у нашій парафії. Діти недільної школи підготовлені вашою дочкою гарно виступали перед парафіянами і дякували Богові за Матерів за їх працю і труд, які наші матері творять для нас. Ми від своєї парафії вдячні вам п. Софіє, за вашу дочку п. Олю, яка виховує наших дітей, працює для піднесення греко-католицької церкви тут у Ковелі і на Волині. Хай Господь благословить Вас многими ласками, здоров’ям і многими і благими літами.

розмову вів. о. Євген Задорожний.

Апостолка любові

Мамам величність притаманна

З ласки Творця продовжують свій рід

Ні з чим цей дар-скарб незрівнянний,

Ціннішим є цей дар за самоцвіт.

Лиш матері на світі здатні

Дитячі душі обернуть в оази цнот.

Ця справа тяжча й за бій ратний

І потребує героїзму і чеснот.

Ріднесенька моя матусю,

Життя ви дарували нам шістьом.

Повірте дуже я горджуся,

З братами й сестрами низенько б’ю чолом.

Зілляв на вас Господь харизму

Путь Берегинею родинного вогню,

Щоб рід з Творцем не втратив подобини

Й Любов’ю засилав свою ріллю.

Після Ісуса, його Мами

Ви є найкращий, присягаюсь, мій взірець.

Посеред ідеалів амальгами

Творець готує з лаврів Вам вінець.

Жертовність ваша не абищо,-

Великий подвиг у ім’я творця,

Той ви до Господа найближчі.

Ваша терниною устелена стезя.

Спаса апостолко невтомна,

Ласка й дух його горить у вас ніч, день,

Дає наснагу буреломну

У світі злобнім зло винищувати в день.

Серденько ваше у тривогах,

Як жада воно, щоб гріх у світі щез.

Ваш зір піднесений до бога,

Світля й мудрості благаєте з небес.

І дух святий – наш утішитель

І світла, й мудрості зливає расен дощ.

Отець небесний – доль вершитель

Вам помагає в двиганні тяжезних нош.

Прорік наш папа під девятий:

«дайте християнок – матерів – наверну світ!»

О моя ненько зірвата,

Ви звершуєте в серці з вогником цей заповіт.

А ваша зброя – то любов звитяжна,

Молитва щира й віра, як булат.

Великодушні і безстрашні,

Даруєте творцеві душі чад.

Не раз багряниться серденько

Ваше золоте і тоне в морі сліз –

Не все ж у цім житті, гладенько.

Завести всіх нас до неба! – ваш девіз.

І кожен з нас – шести кровинок –

Пальна страдницьке в святих ваших руках.

Хай щедрим буде ваш учинок.

Славтесь матінко – подвижнице в віках!