Четвер, 28.03.2024, 12:01
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Фото
Календар
«  Грудень 2009  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » 2009 » Грудень » 23 » Пocвятa Бoroвi тa Укpaїнi
20:41
Пocвятa Бoroвi тa Укpaїнi
Cвяткoвa академія «Пocвятa Бoroвi тa Укpaїнi»

У неділю 20 грудня о 16-й год., відбулася святкова академія на тему «Пocвятa Бoroвi тa Укpaїнi». В ній ми хотіли подякувати Богові перш за все за чудо дострокового відкриття новозбудованого храму на честь блаженного Миколая Чарнецького, якого п’ятдесятилітній ювілей з дня переходу до неба +1959-2009 ми святкували в цьому році. Цією академією особливо згадали також ще два ювілеї: 170ти-ліття ліквідації УГКЦ на Волині 1839-2009, і 20ти-ліття виходу з підпілля Української Греко-Католицької Церкви 1989-2009.
 
Урочистий культурно-просвітницький захід відбувся в народному домі просвіти міста Ковеля. Серед глядачів та слухачів були представники з православних церков. Програма складалася з двох частин: пісні виконані дівчатами Наталею Максимук («Ти в мені я в тобі» слова і муз. Наталі про єдність з Христом) та пісня «калинонька» про мучеників написана О.В. Полухтович і виконана Анею Томашевич. Зі словом Божим звернувся о. Євген Задорожний:
 
Дорогі у Христі парафіяни, Ковельчани сьогодні академія, яку ми відкриваємо і починаємо присвячена подяці Богові за відкриття та освячення храму Бл. Миколая Чарнецького у нашому місті Ковелі, 20 літтю виходу з підпілля Української Греко-Католицької Церкви і 50-літтю від дня переходу до неба блаженного Миколая, який помер 1959р. на початку року, 5 квітня ми розпочали Ювілейний Рік для нашої парафії, архієрейською Божественною Літургією, яку очолив наш владика Йосафат Говера, Екзарх Луцький. На протязі цього ювілейного року ми відчували особливу підтримку бл. Миколая і ця особлива Божа підтримка і поміч увінчалася тим, що 21 листопада 2009 р ми відкрили та освятили наш новий храм. Коли думати чисто по-людськи то самими людськими зусиллями щось таке величне і Боже неможливо було довершити. Лише з допомогою Божої благодаті і помочі. Тому цей рік ми присвятили особливому почитанню бл. Миколая Чарнецького і він своєю духовною опікою і могутнім заступництвом вимолив у Бога для громади української греко-католицької парафії нашого міста цю ласку, це звершення.
 
Ще одним великим чудом для громади і для всієї Греко-Католицької Церкви Волині стала унікальна подія – віднайдення надгробної кам’яної таблиці останнього унійного єпископа Берестейського і Володимирського Арсенія Глувневсського, який похований у Голобах, 30 км від Ковеля. На цій плиті є такий напис : «Тут спочиває Арсеній Глувневський єпископ берестейський коадютор володимирської єпархії. Помер 5 квітня 1798 року». Ця знахідка є підтвердженням існування нашої церкви на Волині і згодом насильного знищення її російським царським урядом. Єпископ Арсеній не згодився перейти на московське православ’я, йому було заборонено у священнодіянні, він поїхав до матері у Голоби і там помер. Цікавим співпадінням є те, що саме 5 квітня ми розпочали Ювілейний Рік Бл. Миколая Чарнецького на парафії і єпископ Арсеній помер 5 квітня.
 
Отож сьогодні ми також у святковій Акад спогадуємо цю сумну дату – 170 річниця з часу насильної ліквідації УГКЦ тут на Волині відкриття та освячення нашого храму є величним свідченням живучості Христової Церкви, її відродження і воскресіння. Отець Леонід Григоренко розважаючи над тими подіями написав такі слова: «З Христом воскреслим воскреса давно зітлівша храмова душа і світлом воскресіння сонячно сія з золотоверхих бань божественна життя над містом Ковеля».
 
Наш храм і парафія воскресли, щоб далі продовжувати працю наших блаженних в напрямку Єдності Христової Церкви в Україні. Ми живемо в цікавий історичний час водночас і дуже відповідальний, ми покликані до великої відповідальності за майбутнє. Те яким воно буде у великій мірі залежить від нас тепер живучих, молящихся, працюючих… На даний час в Україні маємо три православні помісні церкви і нашу Українську Греко-Католицьку Церкву, які всі мають свої коріння від Володимирового хрещення, походять від одної Київської Церкви. Історія у різних часах так повелася, що на даний час ми всі, діти однієї Церкви, живемо у роз’єднані, розділі. Кровоточить рана на Христовому тілі. Та ще болючіше стає, коли якась церква не стремить до єдності а ще більше спричиняється до поглиблення рани роз’єднання, щоб одні одних не сприймали, щоб тривала ненависть і ворожнеча, неприязнь. Цей стан Христової Церкви в Україні є плачевний. Благословенним є кожний рух в напрямі єдності, кожна спільна молитва чи акція. Блаженного Миколая Чарнецького називаємо апостолом єдності. Він бачив той стан у його часи, стан набагато гірший від нашого і його боліла душа і серце, він молився і покутував за святу єдність церкви.
 
Цієї єдності ми насамперед маємо прагнути, бажати, молитися. Ми, що ходим до різних церков є дітьми одного народу, віримо в одного Господа Ісуса Христа, маємо за Матір одну Пресвяту Богородицю і в душі розуміємо, що щось є не так, далі так не може бути, хочемо злагоди і миру. Як саме має відбутися чудо єдності Церкви Христової - це відомо лише одному Богові. Кожна Помісна Церква має свої плани, богословські конструкції, але чи це саме так буде? Мусимо бути готові, як люди віруючі і довіряючи Богові прийняти від Господа те, що Він подасть, ту дорогу єдності, яку Він вкаже, можливо для багатьох зараз неприйнятну.
 
А прикладів Божої дії у нашому житті ми маємо предостатньо. Ми бачили і жили в таких часах, що здавалося, цей безбожний комуністичний режим вічний, що Церква ніколи не буде на свободі. Та коли вірити - то побачиться Боже чудо, і ми бачили і свідчимо, що у Бога все можливо. Цією святочною академією ми дякуємо Богові за дар свободи нашій Церкві. Не так давно був час коли ми не могли збиратися на молитву і прославляти Христа, уділяти і приймати Святі Тайни. Та Господь вивів із неволі Церкву, свою Наречену в чудесний спосіб. По тюрмах і концтаборах мучились тисячі наших священиків, монахів, монахинь і вірних. Господь прийняв їх жертви і дарував нам волю. До нас приїхав професійний аматорський театр «Мета» зі Львова і представить виставу під назвою «Ми повернулись» Це про наших священиків, яких не заламали тюрми, знущання, тортури. Багато з них померли мученичою смертю, багато повернулись. Ми радіємо з того, що сьогодні ми є учасниками величного відродження нашої Церкви тут у Ковелі.
 
В цей час великої подячної академії ми підносимо свої серця і душі до Господа у благодарній молитві за всі дари і ласки якими нас обдаровує. Храм є особливим місцем зустрічі з Богом. Відкриття нового храму є дуже великим святом і радістю. Тому ми хочемо подякувати Богові цією святковою академією.
 
Ми вітаємо у Ковелі юний талан, переможець конкурсів авторської пісні і музики Марічку Чабан з Івано-Франківська. Щойно вона повернулася із Києва де брала участь у християнському фестивалі «Аскольдів глас» Вона представить свою сольну програму своїх пісень та музики у власному виконанні.
 
Відкриває нашу академію наша юна поетеса Наталка Максимук піснею «Я в Тобі - Ти в мені». Слова і музику вона сама написала. Потім виступить Аня Томашевич, яка своїм чудесним голосом заспіває дві пісні про наших мучеників. Слова і музика Ольги Полухтович. Отож приємного спілкування, перегляду і духовного зростання.
 
Після слова отця першу частину академії продовжила вистава «Ми повернулись». Аматори професіонали друзі нашого великого приятеля Василя Григоровича Ілечка Львівського театру «Мета». В цій виставі артисти відтворили події сталінських репресійних часів і показали як НКВД знущалося над греко-католицькими священиками та вірними катуючи їх у в’язницях та концтаборах. Другу частину складав сольний концерт Марічки Чабан з Івано-Франківська. Марічка вже приїзджає п’ятий раз до Ковеля із своїми власними піснями та музикою щоб підтримати творчі натхнення наших молодих та старших парафіян. Цього разу Марічка до нас приїхала з Києва де була на фестивалі християнської пісні та музики «Аскольдів Глас». В репертуарі прозвучали твори: «Сонце заходить гори чорніють» сл. Т.Г.Шевченка муз. Марічки Чабан; молитва святого Франциска «Господи вчини мене знаряддям Твого миру» муз. Марічки. Також Марічка звернулася до слухачів з проханням допомагати їй співати написану нею пісню «В твому серці Ісус»:
«У хвилях грішного моря,
В житті серед спокус
Ти скажи чотири слова,
В твому серці Ісус!
Приспів:
В твому серці Ісус
Лиш він твоя дорога
В твому серці Ісус
Я співатиму для нього.
В твому серці Ісус
Як звучать чарівно ноти,
В твому серці Ісус
Разом з ним ми є спільнота,
Спільнота одна.
Якщо буде важко на душі,
Знай що поруч друзі твої,
Та найкращий друг є у твому серці
- В твому серці Ісус!
        Всі присутні разом з юною авторкою хором співали приспів пісні і дійсно відчувалося, що в наших серцях є Ісус і, що разом з ним ми є спільнота одна. Артисти аматорського театру «Мета» та Марічка Чабан отримали подяки від імені храму та монастиря блаженного Миколая Чарнецького.
Ієромонахи -
ігумен Євген ЗАДОРОЖНИЙ, отець Леонід ГРИГОРЕНКО.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Переглядів: 1628 | Додав: Церква | Рейтинг: 2.0/1