П`ятниця, 20.10.2017, 14:37
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Фото
Календар
«  Серпень 2009  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » 2009 » Серпень » 5 » Неділя пам’яті засновника Чину Найсвятішого Ізбавителя Св. Альфонса Марії Ліґуорі
17:09
Неділя пам’яті засновника Чину Найсвятішого Ізбавителя Св. Альфонса Марії Ліґуорі
2 серпня у нашому храмі Блаженного Миколая Чарнецького м. Ковеля відбулася Божественна Літургія, яку очолив преосвященний Владика Йосафат Говера, луцький екзарх УГКЦ. Ця Божественна Архієрейська Літургія була з нагоди святкування світлої пам’яті засновника Чину Найсвятішого Ізбавителя Св. Альфонса Марії Ліґуорі. Пригадуємо, що Св. Альфонс Марія Ліґуорі народився у 1696 році в місті Марінельє, що біля Неаполя в Італії, став святим. Відійшов до вічності в 1787 році. Згодом був проголошений як блаженний, пізніше, як святий. Ще пізніше як доктор вселенської церкви з доданим титулом найревніший учитель вселенської церкви, а також він відзначився в історії вселенської церкви, як засновник Чину Найсвятішого Ізбавителя. 1 серпня є характерним його днем народження для неба, відходом до вічності. Саме цього числа о 12 годині дня в місті Неаполі. Він зібравши своїх духовних синів, перших редемптористів, тобто перших вихованців Чину Найсвятішого Ізбавителя, благословив їх попросив принести йому ікону Божої Матері Доброї Ради і в цей день його лице було осяяне, як сонце. Всі вірили та знали, що Пресвята Богородиця прийшла щоб супроводжувати Св. Альфонса Марію Ліґуорі до неба.
На вчорашній проповіді преосвященний Владика Йосафат Говера підкреслив важливість співпраці з Господом нашим Ісусом Христом на основі Євангелія 8 неділі по засланні Св. Духа в якій ми роздумували про розмноження хлібів та риб. «Дайте ви їм їсти», - сказав Ісус до апостолів. Апостоли були здивовані, як вони можуть дати поживу п’яти тисячам людей, коли вони мали тільки п’ять хлібів і дві рибини. Але Ісус не вимагав того, чого вони не могли зробити. Та вони могли попросити Його благословення на це чудо, яке вони вже не один раз зустрічали в своєму житті. Коли було чудесне ловлення риби, оздоровлення хворих людей, звільнення одержимих. Вони вже не раз пересвідчувалися, що за словом Христовим здійснюється розмноження, зцілення та звільнення. Але тут вони ніяк не могли збагнути цього. Тому Ісус довго не думаючи попросив їх щоб вони просто роздавали цю рибу і цей хліб, який в них залишився і вони стали свідками чуда розмноження.

Преосвященний Владика наголосив на необхідності стати добрим знаряддям у руках Господніх, навівши приклад із життя Св. Альфонса Марії Ліґуорі який, як сказав владика, умертвляв себе постом, бичуванням, зреченням свого я, своєї гордині для того, щоб бути добрим знаряддям у руках Господніх і завдяки такому великому зреченню він став батьком тих послідовників цього Чину Найсвятішого Ізбавителя, які розсіялися по цілому світі і вже понад триста років передають Боже слово, служать людям по своїх церквах у 77 країнах світу.

            Всі наші парафіяни, так званої Свято-Покровської громади, але тепер уже парафії блаженного Миколая Чарнецького зустрічають Владику Йосафата Говеру, як дуже духовно близьку особу, як духовного батька, який часто опікується нами, часто навідується до нас і спілкується. Ніколи не спішить, а завжди достатньо виділяє свого дорогоцінного часу і так само сердечно з душею ділиться досвідом пережиття Бога, порадами. Перебуваючи в нашій спільноті, духовної ковельської родини, як в себе в дома. Тому вчорашнє свято мало ще один особливий характер зближення Христа особи єпископа, який має повноту священства і своїми духовними приятелями-дітьми, якими є наші парафіяни. Приємно, що також були вірні інших церков, православних церков, як Московського патріархату так і Київського патріархату, яких Боже проведіння попровадило на цю Літургію і які постановили собі глибше, щиріше, повніше жити з Богом.

            Отець ігумен Євген Задорожний часто запрошує Владику Йосафата Говеру має відвагу зателефонувати, приїхати до Луцька і запросити. Завдяки такому постійному спілкуванню з своїм пастером, отець отримує особливе благословення для подальшої відбудови наших святинь храму блаженного Миколая Чарнецького та храму-монастиря так само названого на його честь. Люди складали щиру подяку. Багато приступало до Святої Сповіді і щиро переживали її у своєму серці. Ми раділи тим, що цей день в який вся Східна Католицька церква святкує пам'ять Св. Пророка Іллі Тисітянина, ми могли також переживати це свято. Дай Боже, щоб кожна церква м. Ковеля чи інші церкви і парафії Волині, а також і інших областей України відчували таку Божу присутність і Божу близькість, як ми відчували вчора.

            Особливі пережиття нас супроводжували в часі спільної трапези при якій читалися авторські поезії нашої дорогої поетеси Ольги Василівни Полухтович, яка читала твір присвячений Лесі Українці, музей-садиба якої знаходиться біля м. Ковеля в с. Колодяжне. Якраз в суботу була 96 річниця з дня її смерті. Ми ще раз пригадували про велике чудо, яке сталося на нашій парафії, про зцілення Ярославчика, на честь якого при нашій дзвіниці був урочисто воздвижений хрест, як подяка Богові за вислухані молитви.

            Коротенько пригадаймо. У сім’ї Тараса та Оксани Яцьків народилася дитинка, яку відразу після пологів відвезли у луцьку обласну реанімацію з діагнозом вроджена пневмонія та сепсис крові. Лікарі по щирості призналися, що це безнадійний стан і сказали нам чесно, що вони чекали на смерть. Тяжко було повірити, що дитинка виживе. Було негайно здійснена Свята Тайна хрещення та миропомазання, також оливо помазання. Через день ми з отцем Євгеном приїжджали і читали молитви дотуляючись до малятка мощами блаженного Василя Величковського. Іншим разом ми привозили мощі блаженного Миколая Чарнецького. Одного разу, коли в Луцьку почитався прах мощей блаженного Омеляна Ковча ми доторкнувшись до цього праху іконкою блаженного Омеляна, покровителя душ-пастерів УГКЦ, цей образ привезли у реанімаційну палату до Ярославчика. Отець Євген доторкнувся до хворої дитинки і незабаром ми всі стали свідками несподіваного для мед персоналу і багатьох наших знайомих, які чули про біду дитини чудо зцілення. На п’ятий день хлопчик почав самостійно дихати. Пішло покращення його здоров’ячка та через деякий час мамі дозволили приїхати до дитини і це ще більше пішло на користь Ярославчику і невдовзі він був виписаний. На його честь був воздвижений хрест. За це чудо отець Євген ще раз в присутності владики подякував Богові та хотів би щоб всі люди дізналися про ту Божу любов, яку Господь дарує нам і цим зміцнює нас у віри, надії і помножує в нас свою любов.

Переглядів: 811 | Додав: Церква | Рейтинг: 0.0/0