Меню сайту
Розділи
Божі Діти [2] |
Звернення Блаженнішого Любомира [4] |
Паломництва [3] |
Оголошення [9] |
Інтерв'ю [4] |
Привітання [5] |
Архів записів
- 2009 Квітень
- 2009 Травень
- 2009 Червень
- 2009 Липень
- 2009 Серпень
- 2009 Вересень
- 2009 Жовтень
- 2009 Листопад
- 2009 Грудень
- 2010 Січень
- 2010 Лютий
- 2010 Березень
- 2010 Квітень
- 2010 Травень
- 2010 Червень
- 2010 Серпень
- 2010 Жовтень
- 2010 Листопад
- 2011 Січень
- 2011 Лютий
- 2011 Березень
- 2011 Квітень
- 2011 Травень
- 2011 Червень
- 2011 Жовтень
- 2011 Листопад
- 2011 Грудень
- 2012 Січень
- 2012 Квітень
- 2012 Травень
- 2012 Серпень
- 2012 Вересень
- 2012 Жовтень
- 2012 Листопад
- 2012 Грудень
- 2013 Січень
- 2013 Березень
- 2013 Квітень
- 2013 Травень
- 2013 Червень
- 2013 Липень
- 2013 Вересень
- 2013 Жовтень
- 2014 Січень
- 2014 Березень
- 2014 Квітень
- 2014 Травень
- 2014 Вересень
- 2014 Жовтень
- 2015 Березень
- 2015 Квітень
- 2015 Травень
Статистика
Онлайн всього: 4
Гостей: 4
Користувачів: 0
Головна » 2011 Червень 29 » Храмовий празник
22:01 Храмовий празник | |
У неділю 26 червня 2011 року відбувся храмовий Празник у нашій парафії. Архиєрейську Літургію очолив наш владика Йосафат. Службу Божу співав хор із Тернополя з храму Упення Матері Божої.
«Величаємо тебе, священномучениче Христовий Миколаю, і почитаємо чесні страждання твої, що їх ти витерпів за Христа».
Явився ти добрий пастир воістину і ревнитель євангельських заповідей, приклад смирення і лагідності, тим що тебе вшан
овують випроси гріхів прощення. Наша найстарша парафіянка бабця Оля Сироїд, яка за Україну
разом із своїм чоловіком полковником УПА Михайлом Сироїдом перейшли Гулаги Сибіру поділилася з нами своєю радістю з сьогоднішнього Празника; - «Яка я щаслива, що змогла побувати на такій чудовій Службі Божій, на якій ми всі спільно величали і вшанували Миколая Чарнецького. Він бідний стільки витерпів за своє життя і він достойний, що ми сьогодні так величаво згадали про нього. Він сидів в одному лагері із моїм чоловіком. Часто хворів, та всіх старався потішити. Він ішов до людей, був з людьми. А вже Йосиф Сліпий був як би то сказати, одинокий, до людей не йшов все сам і сам. Хоча наші хлопці завжди йому допомагали.
Він все щось писав, читав. А Миколай Чарнецький був з людьми потішав їх, все казав -хлопці кріпіться ніколи не падайте духом. Одного разу перед «Миколаєм» мій Михайло зорганізував хлопців щоб піти і привітати Чарнецького. Прийшли вони в його барак, а він на тих нарах лежить, немічний. Вони гарно його привітали, заспівали пісню. Чарнецький розплакався і каже що ж я вам дам у мене нічого немає, потім пошукав і взяв мішечок із якимись сухарами, такі дрібненькі і вділив хлопцям. Каже, більше не можу дати бо мені треба для Служби Божої. Дуже він натерпівся. Мій Михайло все допомагав йому коли в’язні ішли митися в баню. Михайло був відповідав, щоб ніхто йому щось не вкрав і допомагав немічному. Так, діточки, це великий святий. І як мені приємно, що нині в Ковелі такий чудовий храм побудований на його честь, яке то чудо». | |
|