Головна Реєстрація Вхід RSS

---

ІСТОРІЯ ПАРАФІЇ ТА МОНАСТИРЯ

---

Назва Чину Найсвяті­шого Ізбавителя походить від латинського слова «Редемптор», що озна­чає «Ізбавитель-Відкупитель». Чин заснував святий Лігуорі у 1732р. в м.Скаля на півдні Італії. Дороговказом на­шого життя є слова Біблії: «Многое у Него Ізбавленіе» (Пс. 130,7). Христове велике і щед­ре Відкуплення не має меж. Це спонукає ре­демптористів ділитися зі всіма нашого вірою і надією, а Пресвята Бого­родиця, Мати Неустанної Помочі, є в цьому нашого Провідницею та Опікункою. Сьогодні Чин Найсвятішого Ізбавителя налічує близь­ко 6000 членів, які працюють у 73 країнах світу. Редемптористи покликані продовжува­ти присутність Христа і Його місію Відкуп­лення у світі. Вони обирають особу Спасите­ля центром свого життя і намагаються з’єднатися з Ним у чимраз тіснішому особистому зв'язку.

Церква є свята, але водночас потребує по­стійного очищення. Оскільки до неї належать також і грішники, вона по­стійно йде дорогою віднови та покути. Місії є дуже важливим засобом у досяг­ненні цієї мети. За допомо­гою такого способу душпа­стирства місіонери-редем­птористи проповідують спасіння та навернення. Навернення вимагає доко­рінного; постійного і не­

змінного прийняття Христа. Воно має особи­стий та спільнотний характер. Редемпторис­ти через власне свідчення намагаються при­вести людей до радикального вибору в житті - прийняти Христа і йти за Ним.

Редемптористи східного, українсько­-візантійського обряду в Україні завдячують своїм існуванням великому Галицькому Мит­рополиту Андрею Шептицькому. Ознайо­мившись із харизмою Чину, він запрошує їх на терени Києво-Галицької Митрополії. 21 серпня 1913 року бельгійські Ре­демптористи на чолі з о. Йосифом Схрейверсом прибули на українську землю і поселилися в Уневі, біля Львова. Після Першої Світової війни вони розгорнули ши­року душпастирську діяльність, проповіду­ючи Слово Боже, проводячи місії, реколекції та інші духовні вправи.

Отці Редемптористи 80 років тому прибу­ли і оселилися в Ковелі.

Душею місійної праці був отець Миколай Чарнецький. Спочатку Отці винайняли дім по вул. Колійо­вій (теп. Ве­теранів), де все улашту­вали на мо­пастирський спосіб: кап­лиця з іконо­стасом, келії, трапезна, розмовниця. Крім мона­ших щоденних молитов, щодня для людей служи­лася зранку Служба Божа і ввечері Вечірня або Мо­лебень з короткою наукою. Отці крім душпастирської праці у Ковелі їздили до вірних греко-католиків у такі села Волині, як: Бубнів, Колодянсне, Ду­бечно, Голоби, Марія-Воля, Черничі, Гнійне, Тутовичі, Рафалівка, Верба, Охнівка, Великі Кусківці, Гумнища, Уздютичі (всього було 29 парафій і понад 20 тис. вірних). У 1931 році отця Миколая Чарнецького висвячено на єпископа. У тому ж році отці отримали дерев'яну церкву Св. Юрія, по вул. Будивляній,3 (теп. Вин­ниченка). Біля церк­ви була гарна ве­лика зе­мельна ділянка, на якій поча­лося будів­ництво великого монастиря, яке завершилося у 1933 році. Монастир був двоповерховий, розміром 20х12 м.

Тут розміщувалося близько 10-ти келій, простора каплиця, спільний зал та розмовни­ця. У підвальній частині окрім кухні та тра­пезної був зал для зустрічей Братства Матері Божої Неустанної Помочі та гостей, а також столярна майстерня. Будував монастир місцевий інженер Васильківський. Освячен­ня нового будинку довершив Владика Мико­лай. Наші отці перебралися жити до нового монастиря. У 1933 році парафія налічувала близько 300 осіб. Регентом хору, який налічу­вав 50 осіб, був Дамян Куліш. Активними па­рафіянами були такі родини: Бондаруки, Мо­розовські, Тишецькі, Пивовари, інші. Старо­стою церкви був Артомонов, потім Морозо­вський.

У ко­вельсько­му монас­тирі впро­довж його історії працюва­ли такі отці: Ри­шард Кос­тенобль, Йосиф Гекіре, Маврикій Вандемале - бельгійці, о. Миколай Чарнецький (згодом єпископ), Григорій Шишкович, Миколай Якимович, Василь Величковський (єпископ мученик), Михаїл Пристай, Роман Бахта­ловський, 3иновій Ковалик (мученик за віру), Володимир Стернюк (митрополит), Михаїл Пилюх, Пётро Козак (єпископ), а також бра­ти-монахи: Авксентій Кінащук, Миколай, Еронім Герасимів, Антоній Сидор.

Редемптористи кріпили український народ у Хрис­товій вірі також в часи пе­реслідування. Період ката­комбного життя нашої Цер­кви тривав з 1945 по 1990 рр. Всі наші єпископи і більшість священиків були ув'язнені. Єпископа Миколая Чарнецького ув'язнили в 1945 р. Він перетерпів 11 років жорстоких знущань і тортур у Сибірі. І хоча фізично редемптористи не були присутні в той час у нашому місті, однак, вони були при­сутні духовно. Владика Миколай і 13 Отців, які тут працювали, заносили до Господа свої молитви і складали ливну жертву свого жит­тя за свою паству на Волині, за відродження Церкви.

І хоча воєнна хуртовина зруйнувала мо­настир і храм св. Юрія та новітнє гоніння на Церкву Христову знівечило діло наших Отців, проте як існує Вічний Бог і Його Мудрість, так не вмирають великі Божі 3а­думи, які Він об'являє своїм слугам: вони здійснюються в означений час з тією ж певні­стю, як обертаються небесні світила, бо одне й друге - в руках Божих.

На свято Покрови в 1996 році була віднов­лена греко-католиць­ка парафія нашого міста. Богослужіння відбувалися у каплиці по бульв. Л. українки, 16. 18 грудня 1997 року до м. Ковеля прибули два ієромонахи-редемптористи о. Л. Григоренко і о. В. Оприс­ко для проведення місії у гре­ко-католицькій парафії. Це був перший приїзд і перша місія після тривалої перерви. Другий приїзд мав місце у 1999 році на чолі з Прото­ігуменом о. Михаїлом Волошином.

Завдяки його великим старанням і самовідданій праці була відновлена при­сутність Редемптористів у Ковелі.

Парафіяни довго моли­лися і просили Бога, щоб Отці відновили свій монас­тир і церкву у Ковелі. Тре­тю і четверту місії, які ста­ли визначальними в заснуванні монастиря провадив о. Леонід Григоренко у 2000 та 2001 роках. Його мужність і невтомна праця спри­яли відновленню монастирського осідку в Ко­велі і початку духовного служіння для парафії. У 2001 році було придбане тимчасове помешкання для облаштування монастиря, в якому проживають отці. У червні 2002 р. монастир офіц­ійно зареєстрований держа­вою. Разом з о. Леонідом ніс послух брат Юрій Ждянсь­кий. Пізніше настоятелем парафії був призначений о. Микола Гнатишак. 3

січня 2003 року настоятелем монастиря і парафії є о. Евген Задорожний, з ним працював о. Анатолій Жив­чак. Також працювали отці­ диякони: Роман Грица, Ігор Безкостий, Тарас Свірчук, Ярослав Федунів, Петро Лоза і несли послух брати­ монахи із Львівського мона­стиря.

В 1999 р. місцева влада надала земельну ділянку для будівницт­ва церкви і монастиря. 19 січня 2003 р. на ново­му місці було освячено тимчасову дерев'яну каплицю, в якій ми мо­лимося і досі. Чин ос­вячення довершив Владика Михаїл Кол­тун. У травні цього ж року було освячено місце і наріжний камінь під будівництво храму і монастиря. Чин освячення провів Владика Михаїл Гринчишин із Франції.

Співслужили йому о. Протоігумен М. Волошин та собор отців.

Будівництво храму і монастиря розп очалося у липні 2003 року. Його веде Львівська Провінція отців Ре­демптористів. Співбрати з усього світу      надають фінансову допомогу на наше будівництво.

Визначною подією у житті парафії стало ювілейне святкування 10-ліття її відновлен­ня. При чисельному здвизі людей і собору священників на чолі з Архієреєм М. Грин чишиним вознеслась до неба подячна мо­литва Богові.

В духовній праці отцям Редемптористам активно допомагають парафіяни. Щодня правиться служба Божа. На потребу душ­пастиря пара­фіяни завжди спішать з допо­могою, по­слушні голосу

свого пастиря. Їх імена є відомі Богові, який щедро віддячує за добрі вчинки. В парафії діє

молитовна група «Ма­тері в мо­литві», засно­ване братство Матері Божої Неустанної Помочі. Ведеться катехізація дітей та молоді. Ми відбуваємо прощі до святих місць нашої Церкви: Зарваниця, Крехів, Гошів, Страдч та ін. До нашої парафії на даний час належить понад 75 родин. Кожного місяця відбувається сповідь парафіян. У кожну першу неділю міся­ця служиться оздо­ровчий молебень до блаж. М. Чарнецького з єлеопомазанням.

Парафіяни радо приймають спів­братів-монахів ЧНІ, які приїжджають у го сті до нашого хра­му.

До нашої грома­ди приїжджали і очолювали Архиєрейські Святі Літургії такі Єпископи УГКЦ, як Кир Василій Медвіт, Кир Михаїл Колтун, Кир Михаїл Гринчишин із Франції, який часто в нас буває, Кир Богдан Дзюрах. Владики заносили до Господа молит­ви за парафію і жителів нашого міста. В гості часто приїжджає о. Протоігу­мен Йорктонської Провінції Іван Сіянчук з Канади.

Теперішній о. Протоігумен Львівської Провінції ЧНІ Ва­силь Іванів часто відвідує наш монастир і парафію, дбає про розвиток місійної праці, опі­кується будівництвом церкви і монастиря.

Сьогодні Редемптористи невтомно працю­ють у Христовому винограднику задля спасіння людських душ і на більшу Славу Божу. Вони проповідують Велике Відкуплен­ня, що його Син Божий неустанно здійснює у світі через своїх вибраних робітників.