Звернення Блаженнішого Любомира,
Верховного Архиєпископа Києво-Галицького,
до вірних Української Греко-Католицької Церкви
та людей доброї волі з нагоди дня Бога-Творця

 Узяв Господь Бог чоловіка й осадив його в Едемському саді
 порати його й доглядати його.
Бут. 2, 15

Дорогі у Христі!

Упродовж останніх років ми спостерігаємо великі зміни у порах року: немає прекрасної, лагідної, запашної весни; літо стало нестерпно спекотним, а осінь та зима такі нестабільні, що годі передбачити, коли буде тепло, а коли – холодно. Вчені кажуть, що це не випадково і спричинено поганим ставленням людства до свого довкілля. Стан нашого середовища такий загрозливий, що вже щонайменше двадцять років віруючі люди дедалі частіше замислюються над своїм поводженням із природою, яку Господь Бог сотворив і передав людям, щоб вони з неї користали. А задуматися є над чим: забруднене повітря, яким ми дихаємо, отруєна різними шкідливими речовинами вода і їжа, яку ми вживаємо, є наслідком нашого безглуздого, недбалого і гріховного ставлення до тих дарів, що ними нас наділив наш Творець. За цю гріховність ми вже сьогодні платимо велику ціну і ще не відомо, які лиха завтра спіткають людський рід.

Ми повинні змінити свій спосіб життя, а відповідно, інакше ставитися до Небесного Отця, нашого Творця і Добродія. Синод Єпископів УГКЦ доручив своїм вірним у перший день церковного року, 14 вересня, завтра, відзначити День Бога-Творця, особливо звернувши свою увагу на Господа Бога, від якого все походить. У той день ми повинні чітко усвідомити собі, що не ми є творцями і власниками всього, що нас оточує, а Небесний Отець, який, створивши людину, передав їй до вжитку видимий світ, зробив її управителем.

До Дня Бога-Творця Бюро з питань екології Верховного Архиєпископства УГКЦ підготувало спеціальне Звернення щодо проблем, пов’язаних із станом природного довкілля, яке розміщено на сайті нашої Церкви та опубліковано у церковній пресі. Настійно прошу прочитати і проаналізувати цей документ, бо перед нами тільки дві можливості: або продовжувати руйнувати природу і загинути разом з нею, або, що Боже дай, навернутися, перестати нищити Божі дари і знову втішатися ними. Щиро сподіваюся, що виберемо другий шлях, у тому намірі молюся і прошу вас також молитися.

+ ЛЮБОМИР

Дано у Києві, при Патріаршому соборі Воскресіння Христового, 1 вересня 2009 року Божого