Вівторок, 17.10.2017, 22:21
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Фото
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » Статті » Проповіді на святій літургії

І визволи нас від лукавого

У своєму щоденному житті ми всі та кожен особисто, зустрічаємося з проблемою впливу на нас певних надприродних сил, які намагаються діяти на рівні наших думок та почуттів. І створювати такі обставини та нагоди, щоб ми грішили в меншій чи більшій мірі. Щоб наша душа попала у неволю від якоїсь недоброї думки, недоброго почуття і нездорового духовного стану. І добре коли людина вже навчена до духовного подвижництва, та має практику духовної аскези. Бо коли вона має досвід вправляння себе в чеснотах, тоді вона зразу побачить, відчує і зреагує на цю спокусу, чи вплив: на рівні думки, чи на рівні почуття. В духовному житті, людина має мати духовний «імунітет», тобто духовну здатність відкидати зло, протидіяти йому, щоб воно не засвоювалося в людині, не могло довго затримуватися в душі. Великою мудрістю є вміння розпізнавати, розрізняти, правильно ставити вчасний духовний діагноз своєму духовно-психологічному станові. Просити в Бога про світло, для душі, щоб всі куточки нашого серця Господь нам відкрив.

У сьогоднішньому Євангелії ми знову зустрічаємося з Ісусом, як дійсно присутнім з нами. І насправді, ми не зустрічаємось з колишнім чоловіком, що привів сина до Ісуса якого кидав в жар та воду диявол. Але в цій Євангельській події ми уявно сьогодні зустрічаємось з сучасними батьками і сучасними їхніми дітьми, які терплять: морально, на рівні їхнього психологічного розвитку пов’язаного з віком та обставинами; терплять від проблеми не розпізнання свого світу думок, почуттів, уяв, вражень, які впливають на їхнє не тільки здоров’я душі, але й на їхнє життя - теперішнє і майбутнє. А пізніше може впливати на майбутнє їхніх дітей, та внуків. Якщо вчасно закладеться у душу дитини: духовне здоров’я то разом з ним і, Боже Благословення, Божа опіка та Божа любов; тоді у майбутньому батьки, їхні діти та внуки, будуть мати Божий захист від всього злого. Якщо не закладеться вчасно духовного здоров’я, то на його місце засіється бур’ян помилок, провин та гріхів, кукіль від лукавого, і дасть трагічні результати. Сьогоднішнє Євангеліє уприсутнює нам Господа Ісуса Христа, який хоче нам звернути увагу так, як звертав увагу тому чоловікові докоривши йому: «О роде невірний, доки я вас буду терпіти?!». Це - слова чистої Божої любові, це - слова Пресвятого Серця Христового, яке любить нас більше, ніж ми себе любимо; яке бажає нам спасіння більше, ніж ми собі бажаємо. Через яке Господь нам хоче дарувати свій порятунок, своє зцілення. Отже, причиною захворювань душі є невірність! Так, за вірність Богові треба дуже сильно боротись! Це є важке завдання - «кровавий» духовний труд. Треба багато зрікатися себе, своїх забаганок, прив’язань, різних не добрих звичок. І не раз відмовляти своєму тілові в його так званих потребах.

Колись до мене зверталося дуже багато потребуючих духовного та тілесного зцілення людей. Які приїжджали, і яких приводили чи приносили. Більшість з тих людей, не хотіли Бога, задля Бога. Вони хотіли, щоб в них не було проблем. Тобто вони не хотіли повернення до Ісуса, їм не треба було з’єднання з Христом, і не відчували необхідності відновити йому свою сердечну вірність. А  приходили до Ісуса тому, щоб Христос Спаситель зняв з них їхнє нещастя: бо дитина, дочка, син, чоловік, брат, жінка… має терпіння, і треба Бога вже в цій хвилині, а потім Бога знову не буде потрібно доти, поки не настане нова біда. Наприклад:

Одинадцята година ночі, дзвонить телефон: «Отче, моя дитина завмирає в мене на руках, чи можна до вас прийти? Через 5 хвилин дзвінок у двері, жіночка з дитиною була на порозі, 5 хвилин молитов «Царю небесний» і «Богородице Діво» промовлених над дитиною іі заспокоїли, яка сильно кричала, заспокоюється. Такі відмолювання тривали вісім місяців. І сталося чудо, якого не могли лікарі пояснити: в дитинки епілепсія пропала без медикаментів. За період ходження до монастиря на відмолювання синочка Олександрика мама навчилася ходити до Сповіді та до святого Причастя. Зрозуміла важливість Служби Божої, на якій Євхаристійний Ісус, як правдивий лікар і правдиве лікарство зцілив синочка. А пізніше, коли дитині стало добре вони перестали ходити до храму. За те ходили по весіллях з дитиною. Ходили по різних забавах, через якийсь час стало гірше: дитина почала не тільки завмирати, але й ще трястися, епілепсія повернулася, почало крутити руки, ноги. Мама знову принесла дитину і каже: «Отче, біда!» Відповідаю: «Добре, будемо молитися, Бог добрий». «Скажіть хай ваш чоловік та дочка прийдуть до сповіді!», Ще ми рік молилися, малий зцілився, підріс, і навчився причащатися. Згодом вони знову  «пропали». Мені було боляче за них, бо це був особливий випадок Божого зцілення. І коли я почав в серці нарікати на невдяку цих людей Господеві, то у відповідь на нарікання Бог мені дав скору зустріч з малим Олександриком та його мамою. Дивлюся він бавиться в пісочку з мамою біля церкви. Я до них підхожу і питаю: «Пані, а чого вас нема в церкві»? Вона відповіла: «Бо в нас було все добре, а тепер знов щось погано стає, тому й прийшли». Така маніпуляція не доводить до добра. Вони потім прийшли ще раз, пізніше прийшла старша вагітна дочка і попросила: «Отче, поможіть, помоліться, бо сказали на УЗД, що буде біда!», і я не витримав та відповів: «Пані, скільки я вас вже просив, щоб ви прийшли і взяли шлюб, чому ви так поступаєте? Чекаєте поки УЗД покаже: вроджену пневмонію,  якийсь не достаток серця. Чому ви на перед не запобігаєте тому. Цей випадок є взятий із прикладу молитви за зцілення, і показує нам, як людина не може зрозуміти, що за Божу любов, яка нас зціляє, я маю бути ще вірніший йому в своєму серці і поставити його на першому місці в своєму житті.

Одного разу, привезли дівчинку одержиму німим духом, яка була в небезпеці самогубства. Напротязі місяця ми цілою церквою молилися за неї і після чотирьох індивідуальних єкзорцизмів вона зцілилася: до неї повернулася мова. Дівчина якийсь час регулярно відвідувала Служби Божі, а потім не захотіла: вже появилися гулянки, дискотека, колежанки, змінила зовнішність перемалювавши волосся та збільшивши кількість кільчиків у вухах, почала носити не пристойний одяг, і диявол знову повернувся до неї. Через два тижні прибігла мама і плачучи каже: «Отче, приходить ніч моя доня стає на четвиреньки і виє вовчим голосом на ціле село». Сусіди всі в шоці, таких жахів ніхто не чув!!! Бог їм зробив чудо, а вони зробили поганську язичницьку культуру: гуляй душе, пекла нема! Злий дух вернувся ще в гіршій формі, приводять вони її знову на екзорцизм. І в часі чергового відмолювання, з Божої ласки, зло дівчину знову залишило. І відповідно вона прийшла на курс порятунку, не для Ісуса, не для того щоб Його перепросити, щоб з Ним з’єднатися, не для того, щоб Його полюбити. З душі виривалися слова Христові сказані колись до батька одержимого хлопця: «О, роде невірний, доки я вас буду терпіти»!, З Ісусом не можна так поводитись; не можна так відноситися до Божого милосердя! Але слава Богу, є чудесні люди, які по зцілялися та пильнують Бога, зростаючи у вірності йому на очах в усіх; стають святі, бо знають, що таке неволя диявола. Один чоловік мав 10 демонів. Ми з ним півтора року щотижня молилися до опівночі та боролися, і злі духи відійшли; залишивши десять хворіб якими хотіли його залякати. Але цей чоловік мужньо пройшовши 5 лікарняних відділень та 3 санаторії, сьогодні перебуває сповнений Божої сили, в стані постійної вдячності Богові за чудо зцілення, і постійно говорить: «Я не жалію, що все це пережив та перетерпів я тепер дійсно щасливий.

Одну дівчину привезли одержиму духом самогубства. Після проведення трьох годинного екзорцизму вона звільнилася. Приємно бачити, яка вона вдячна Богові; як вона пильнує Ісуса Христа. Багато є людей які пережили різні операції, хвороби і є вдячні Ісусові. З такими людьми з якими ти щось пережив, ми є одною духовною родиною. Взаємність пережиття в стражданнях дуже сильно духовно зріднюють, та зближують душі. Навіть були такі випадки, що при всій твоїй наполегливій молитві за зцілення тілесне Бог тілесно не зціляв, а зціляв тільки духовно не тільки дитинку над якою молився як наприклад в історії страждань Славчика Сухоребського, але всіх хто його оточував і хто з ним спілкувався навертала сила Христова, яка виходила із серця хлопчика та заставляла заплакати над собою кожного. І це надзвичайно приємно бачити та чути від тата Славчика: «Я вже не хочу чути про ту землю, а ні за гроші чи роботу, я хочу тільки до Неба, до свого синочка. Це надзвичайне навернення, надзвичайне зцілення, надзвичайне приходження до Бога до душі; надзвичайне навернення цілих родин, вони починають розуміти, що все це, що є довкола минає; є марнота, пустота, яка приносить деколи загублення душ. Тому дуже важливо є нам бути вірними Богові, і мати відкрите серце на Господа Ісуса Христа і пам’ятати, що Він тільки має право бути в наших думках і наших почуттях. Тільки Він може зміцнити нас в нашому розумі і в нашому серці у святій єдності з Ним. З Господом можемо протидіяти «воротам адовим». Життям у любові до Бога ми можемо плекати справжню любов і черпати в ній велику духовну силу, для успішної перемоги над всім злом. Тільки через Христа осяяного Світлом Воскресіння ми можемо ходити у світлій правді вірного Йому як Богові життя.

            Ісусе ми вдячні Тобі за це світло, за цю істину, ми вдячні Тобі за Твою правду якою Ти відкриваєш наш розум і наше серце на розуміння Святого Євангелія. Ми вдячні Тобі за те відкриття нам станів наших сердець: наших думок, наших почуттів; ми вдячні Тобі Господи за цей дар розпізнання нашої правдивої чи не правдивої любові до Тебе. Ми дякуємо Тобі Господи за те, що Ти допомагаєш нам внутрішньо прозріти і побачити наскільки ми направду є Тобі вірні.

Благослови Господи Ісусе Христе Боже наш, щоб відкрилися задуми багатьох сердець; і щоб ті з ким ми зустрінемося, за кого ми помолимося, заступимося перед Тобою могли також пізнати правду про своє серце, про свої наміри, про світ своїх мрій і світ своїх бажань. Щоб направду вони вчасно скерували свої думки і почуття на Твоє Пресвяте Серце; на Твою Божественну Душу та сповнилися Твоєю Святою Любов’ю.

Ми просимо Тебе Господи, уздорови нас з наших старих душевних ран, які ниють і не дають нам бути духовно здоровими та свобідними у любові до Тебе; у вірності Тобі. Ми просимо Тебе Господи Ісусе Христе за наших дітей, просимо за наших підопічних, які просили нас про молитву. Господи звільни всіх нас від сітей ворожих – тенет диявола. Дай нам силу протидіяти його підступам і хитрощам! Дай нам дар розпізнавання спокус та відкидання їх! Дай нам Господи сили встояти і витривати у вірності Тобі. Амінь!

 

Отець Леонід Григоренко ЧНІ

Категорія: Проповіді на святій літургії | Додав: Церква (17.08.2009)
Переглядів: 1688 | Рейтинг: 4.4/7
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]