П`ятниця, 20.10.2017, 14:35
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Фото
Календар
«  Серпень 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » 2010 » Серпень » 7 » Інтерв’ю з отцем Леонідом
16:02
Інтерв’ю з отцем Леонідом
Отець Леонід, взяв участь у 15-му міжнародному семінарі для священиків у Меджуґор’ї і дав свідчення. Ми опубліковуємо це свідчення, як воно прозвучало з уст священика.

«Моє перше паломництво до Меджуґор’я було пов’язано з моїми обов’язками та з моїм священичим покликанням. А саме, у 2005 році місцева церква довірила мені велику відповідальність та дала мені важку ношу- служити екзорцистом. Перші місяці та перший рік були сповнені Божою любов’ю та благодаттю, а також важкими труднощами та спокусами. Одні з найбільших труднощів трапилися під час однієї сесії екзорцизму над одержимою людиною. Та особа говорила зі мною дуже грубим, сповненим страху, голосом: «Я – страшний, я – могутній, і я знищу тебе. Я знищу твоє священство і все твоє життя.» Хоча це звучало досить погано, я зовсім не прийняв це серйозно. Зрештою, я мав сильну віру в Бога і не мав жодних причин для сумнівів. Я також знав, що, якщо б я мав страх перед дияволом, то виглядало б так, ніби я втратив дещо. Але Господь допустив, щоб ця ситуація трапилася, і я збираюся поділитися з вами тим, якою великою та могутньою є Його Мати і яким святим місцем є Меджуґор’є.

Коли я відчував великий біль, коли я страждав і коли я щоденно мав спокуси, я зовсім не міг молитися. Я ходив до сповіді кожного дня, але Сатана кожного разу спокушав мене. Спокуси були такі сильні, що я повністю втратив спокій у своїй душі. І не тільки це. Я також відчував, що втратив своє священство та покликання. Я відчував, що відбувається повне руйнування мого життя. В ці важкі хвилини, коли я все ще не міг зрозуміти, що зі мною відбувається, хтось запропонував мені поїхати до Меджуґор’я. І я поїхав. Я був із групою священиків. Я не міг молитися навіть тоді, коли вони молилися. Під час того паломництва я зустрів одного священика, отця Амброзія зі Словаччини. Він повністю присвятив своє життя і покликання роботі з людьми з України у Закарпатській області. Він приїхав у Меджуґор’є невдовзі після серцевого нападу; і також мав цукровий діабет. Це був францисканський священик, який вже п’ять разів до цього був у Меджуґор’ї. Він надзвичайно зворушив мене своїм життям та покірністю. Він став моїм другом. Я допомагав йому, тримав його під руку, так як він був старшою людиною.

Одного разу ми піднімалися на Гору Об’явлень і там було об’явлення одній візіонерці. Все було переповнене людьми, священиками. Я сів поряд з о. Амброзієм і повернувся спиною до місця, де було об’явлення. Я відчував себе повністю негідним бути там.
Але під час молитви Розарія я відчув бажання подивитися в тому напрямку, побачити, що там відбувається. В той самий час, коли я відчув це бажання, інший внутрішній голос казав мені не дивитися туди. «Ти – невдаха і ти закінчиш у пеклі», було те, що я чув. Це було жахливо. Але ті перші, позитивні відчуття спрямували мій погляд до місця об’явлення. Я почав дивитися і шукав знаку. Можливо, я мав побачити щось у кінці. Надія починала повільно з’являтися у мені, але поставали також нові аргументи того, що моє принизливе становище не змінитися. Та я вірив у той вирішальний момент. Лише на мить. І в ту саму мить, коли відповідей на запитання ставало все більше, я зміг відчути, як Марія сходила з Небес на цей світ. В той момент було дуже страшно, тому що відчуття іншого світу було таким сильним. А потім я був заспокоєний ніжним, легким дотиком, немов лагідним вітерцем присутності Марії. Вона підходила ближче до мене. І в той час, як вона була близько мене- сила злого зникала. У своєму серці я переживав нове відкриття. Я зміг відчути, якою могутньою є Її присутність, яка Вона покірна. Потім я усвідомив, що Марія не виганяла злих духів, але вони самі тікали. Вони не в силі встояти перед Її чистотою та красою Її присутності. Вона не принижує їх і не відганяє. Вона просто любить їх, а вони не можуть це витримати! Слідом за цим у мені відбулася зміна духів. Дух сатани, дух, який руйнує, зник разом із пригніченістю та страхами. Місце цього духа зайняв дух Марії. У своєму серці я чув голос: «Не бійся, я – твоя Мати! Я є обіцяю, що тебе ніхто не зруйнує і що ти ніколи не зійдеш з вірного шляху.»

Все змінилося. Те, що я пережив присутність Марії, стало чудом любові, яка врятувала мене, моє покликання і моє життя! Я почав відчувати присутність Марії під час кожного сеансу екзорцизму, який я проводив. Я поділюся з вами лише одним з багатьох прикладів. Наші священики мали справу з однією одержимою дівчиною, яка прийшла на сповідь до одного молодого священика, який нещодавно повернувся після навчання в Римі. А коли він давав розрішення, та особа, чи вірніше сатана у тій особі, так сильно вдарила священика, що той відразу впав. Потім та ж сама дівчина почала кликати іншого священика дуже дивним голосом. Священик налякався і покликав мене. Через деякий час та дівчина була біля мене і я почав молитися над нею. Коли я почав молитву екзорцизму, я відразу зрозумів її діагноз: дівчина була сильно одержима, і я запросив п’ятьох вірників, щоб і вони також молилися. Коли я читав традиційні молитви екзорцизму, то сатана просто сміявся. Він розмовляв зі мною англійською, принижував мене і постійно сміявся наді мною. Потім я почав молитися до Марії. Я був дуже виснажений і почав нервувати. Я відчував, що мені необхідно закінчувати молитву, але злий дух не виходив. Це був дух самогубства. Я взивав до Марії всім своїм серцем, так само, як дитина кличе свою маму. І в той момент прозвучав пронизливий крик: «Я вже більше не можу залишатися тут, тут Марія, я повинен йти геть». І дух вийшов. Це лише один з багатьох подібних випадків.

На протязі цих п’яти років, коли мені довірили проводити екзорцизм, я зазнав багато спокус та випробувань. Я мав їх до цього часу і знаю, що в майбутньому також буду їх мати. Але Марія береже мене у своєму серці. Я ВЖЕ НЕ МОЖУ ЖИТИ БЕЗ МЕДЖУҐОР’Я І ЄРУСАЛИМУ. Мені необхідно бути в Меджуґор’ї та Єрусалимі кожного року. Ось що для мене означає віра. Тут я отримую віру, благословення та благодать. Я вдячний Дорогому Богу, що я можу свідчити про благодать Марії в цей спосіб. Моїм бажанням є, щоб кожен із нас хотів все більше любити нашу Благословенну Матінку, Матінку Божу. Вона – наша мати. Вона любить своїх дітей. Вона готова зробити все, що Її діти від Неї попросять. Я вірю, що, якщо б не Її присутність, то ми всі були б знищені. Ось чому ми повинні намагатися проживати кожну секунду нашого життя з Нею. Я відчуваю особисте запрошення допомагати іншим людям прийти до Меджуґор’я, привести сюди всіх людей, які переживають надзвичайні духовні страждання».
Категорія: Інтерв'ю | Переглядів: 1145 | Додав: Церква | Рейтинг: 4.6/19