Історія  ікони Матері Божої Неустанної Помочі -Тернопільської.

У далекому 1996 році наша свята Церква святкувала Ювілей 400-ліття Берестейської Унії. З цієї нагоди були організовані паломництва українців з усього світу до вічного міста Риму на торжественну подячну Божественну Літургію із Святішим Отцем уже Блаженним Іваном Павлом ІІ. З кожної монастирської спільноти різних монастирів України вибрані брати та отці для цієї прощі разом із вірними парафіянами УГКЦ.

Із щоденника бр.Євгена Задорожного:

1 липня 1996р.- Дорогі співбрття! Господь дав мені велику ласку -дияконських свячень і відразу  Всемилостивий Господь дає можливість поїхати до самого Риму. Наша Церква організувала прощу до вічного міста з нагоди ювілейних святкувань  400-ліття Берестейської  Унії. 3 кожного нашого монастиря отець  протоігумен дозволив їхати двом співбратам. Від нашого дому у Тернополі  отець ігумен Василь Іванів Василь дозволив їхати мені. 

Від спільноти монастиря святого Йосифа Обручника з м. Тернополя (теперішн монастир МБНП) отцем ігуменом Василієм Іванівим був призначений о.диякон Євген Задорожний.

«Господь дав мені таку думку- говорить отець Євген -: Ми їдемо до Риму, будемо у монастирі і храмі святого Альфонса, там є Чудотворна ікона Матері Божої Неустаанної Помочі, тож потрібно привезти якусь особливу памятку із цієї прощі. Ось що зробимо - потрібно намалювати ікону Матері Божої там її освятити і прикласти до оригінальної ікони МБНП. Цю думку я висловив отцю ігумену Василію і він її поблагословив і  ми почали молитися, щоб знайти доброго іконописця. Ми знайшли пана Петра Рака, побожного та смиренного чоловіка, який давніше малював кілька ікон до каплиці, який і згодився намалювати ікону».

Отець диякон Євген зустрівся із художником і представив йому кілька образків МБНП і попросив що і як малювати із кожної іконки. За основу взято іконку МБНП надруковану в Італії, 1985 року, розміром 6,5 см Х 10,8 см (яку подаємо для огляду). Левкасом для ікони (на жаль) стала доска ДВП обтягнута лляним полотном.В той час всі ікони МБНП були із традиційною короною над головою Богородиці. Однак ми знаємо, після реставрації оригіналу ікони в храмі св. Альфонса у Римі було виявлено, що нижня ікона була без корони,  і що підтверджує її походх зі сходу. Коронація ікони відбулася набагато пізніше. Цю інформацію було сказано п. Петру, який питав чи малювати корону. Традиційна ікона МБНП має дві зорі на головному покритті Богородиці. Ми прийшли до висновку, що три зорі потрібно малювати так: на голові Богородиці і на двох раменах, так, як є у східній традиції. На прохання о. диякона Євгена обличчя ікони мало бути у світлих тонах із чіткою виразністю краси та ніжності. Коли ікона була намальована пан Петро приніс її до каплиці. Вона виявилася просто чудовою. 

До прощі все найважливише бул готове. 

Із щоденника бр. Євгена Задорожного:

04 липня 1996 року.  Італія, Фюджі. Сьогодні четвер, a мu виїхали зі Львова у вівторок. Нас з України їде багато людей. Три дні мu були в дорозі, три тяжких дні. Сьогодні в обід приїхали до готелю Делле Терме, який знаходиться y місті Фюджі, біля 100 кмвід Риму. Нас Редемптористів у тій прощі є троє: о. вікарій Михайло Якимець, о. Богдан Гірський i я. У нашій групі в автобусі є ще два отці Василіяни,  троє  сестер Милосердя і троє сестер св. Йосифа.  Дорога була дуже важка (ми їхали ікарусом).... Аж сьогодні зможемо нормально переночувати. Місто де мu зупинилися - дуже гарне, люди вміють жити і відпочивати. Навколо сама краса, чистота,  порядок».

Освячення ікони відбулося у храмі святого Альфонса у Римі, перед чудотворною іконою. Коли отець Архимандрит взяв ікону на руки він довго вдявлявся в лице Богородиці і сказав такі слова: «Яка чудова ікона!, яка краса!, досконалі форми, хто її так гарно намалював? Молодці!».

Освячення провели митрополит Михайло Бздель та Архимандрит Хуан Ляссо де ля Вега . До чудотворної ікони нашу ікону прикладав о. Іван Сіянчук.

Із щоденника бр. Євгена Задорожного:

Понеділок 08 липня 1996 року: «Рим. Службу Божу ми правили у Генеральному Домі, у східній каплиці, яку мають наші отці що тут навчаються. Потім сніданок а відтак ми пішли у місто на покупки релігійних сувенірів.

На обіді були всі наші Владики-редемптористи з усіх країн. Після обіду відбулася важлива подія – всі владики і ми пішли до церкви св. Альфонса де знаходиться наш чудотворний образ Матері Божої Неустанної Помочі. Ми (з України) привезли зі собою копію ікони МБНП і тут дотикали до чудотворної ікони, щоб і наша ікона була чудотворною. ЇЇ ми везли із Тернополя де вона і буде знаходитися у церкві МБНП. Ікону освячували митр. Михаїл Бздель і наш отець Архимандрит.»

Всю дорогу назад із Риму в Україну ікону на своїх руках бережно тримав отець вікарій Михаїл Якимець. Приїхали до Львова. Тепер проща з іконою до Тернополя. У Тернополі повним ходом  йшло приготування до зустрічі ікони з Риму всенародною процесією. Справу приготування і зустрічі ікони було поручено о. диякону Леоніду Григоренку: розповісти  історію ікони МБНП, написати брошуру для розповсюдження та провадити процесію вірних на зустріч іконі у супроводі  хору, хоругов і кілька сотень вірних Тернополя. Люди терпеливо чекали кілька годин на перехресті доріг  Данила Галицького – Коновальця,  молячись акафісти, вервиці, співаючи пісні. Процесію очолювали наші отці на чолі з о. ігуменом Василієм. Треба було набратися великої терпеливості, бо приїзд отців, які супроводжували ікону затримувалися. Ніхто із присутніх не нарікав- усі знали везуть великий скарб із самого Риму. Час зникав бо діяла благодать і ось настала радісна мить – приїхали. Зустріч.. . Ікона це не символ, який лише нагадує нам про Богородицю але є її живим обявленням через образ написаний 2000 років тому євангелистом Лукою і так вдало скопійований п. Петром Раком.

Отці диякони урочисто тріумфально несли ікону до нашої  каплиці. У ній відбулася архієрейська Божественна Літургія, яку очолив великий почитатель Богородиці  - Владика Михаїл Сабрига. Після Літургії молебен.

З цього часу ікона МБНП вважалася чудотворною копією для цілої єпархії, вірні якої кожного місяця приїзджали на особливе моління при іконі, тоді ікона виносилася на центр каплиці і всі вірні прикладалися до Богородиці з мольбами та любовю. Була встановлена спеціальна скринька для молитовних письмових прошень, які вірні представляли Матері Неустанної Помочі. Цих прошень було тьма. Через якийсь час у записках вірні дякували Богородиці за чудесні ласки отримані від ікони.

І напевно великим чудом Матері БНП почитаної в цій іконі став новозбудований храм та монастир на її честь, над яким вдень та вночі, в потах та непосильних трудах працювали отці Марян  Ференц та Василь Іванів. Також великими знаками-ласками стали щедрі покликання в ті часи із парафії до монашого та священичого станів.

У свій час свята ікона МБНП подорожувала і відвідувала парафії сусідніх сіл та храмів. Надіємося, що ця практика відновиться  і Пресвята Богородиця явлена нам як Неустанна,  Безнастанна Поміч у своїй чудотворній копії названа Тернопільська, буде відвідувати храми та монастирі і родини парафіян різних сіл та міст України. Ми дуже бажали б, щоб Пресвята Богородиця на якийсь час прибула до Ковеля і на всю Волинь, відвідуючи наші парафії та благословляючи люд і Церкву у новому тисячолітті.

P.S.І ми тепер уже ієромонахи згадуючи про цю подію завдячуємо Богородиці своє священство прийняте в день її Фатімського обявлення 13 жовтсня 1996 року. Складвємо сердесні подяки за всі роки душп місійного служігння у на Сході україни а особливо на Волині і просимо Богородицю споглаядяючи її на іконі про захичст іопіку і благословення.

«Богомати і Діво Твою славу торжествуємо, твоєбї помочі бллагажємо твій Чудотв образ Почитаємо Ти Мати блівгодаті Ти надія наша.»

Кінець і Богу слава.