Неділя, 20.08.2017, 03:54
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Фото
Календар
«  Листопад 2009  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » 2009 » Листопад » 25 » Бесіди про ктиторів храму блаж. Миколая Чарнецькогою
20:45
Бесіди про ктиторів храму блаж. Миколая Чарнецькогою
Отче Леоніде, які у вас відчуття після відкриття храму?
 
Пережиття Божої присутності, як у мене так і у багатьох священників та вірних мають дуже схожі характеристики:
- Входячи в храм ти обов’язково відчуєш дотик божої радості до твого серця так, що якщо до цього часу щось тебе пригнітало чи засмучувало воно зразу розвіється у світлій та сповненій благодаті внутрішній атмосфері храму;
- Відкривши храм ми зрозуміли, що це не просто завершення будови, але це уприсутнення Бога завдяки якісним та духовним іконам через, які можна черпати святі натхнення для зросту в Божій любові.
- Господь нам відкрив, що Він чекає від нас максимальної віддачі серця як в іконописі, орнаментах так і побутовому підготуванню храму до молитви, і тому ми з отцем ігуменом Євгенієм, нашими ктиторами будемо старатися і надалі продовжувати цілою душею творити прославу Богові в усьому, що з’являтиметься в іконах чи будь яких оформленнях храму.
- Храм в якому все направду виконане з душею оживляє віру і промовляє святим духом до всіх, що в ньому моляться.
 
Як нам відомо завершальна частина роботи храму тривала з місяця квітня, і ви якось сказали, що люди які вам допомагали мають цікаві життєві історії через які вони наблизилися до Бога і тому цілий час дають великі пожертви на відбудови храмів та монастирів. Розкажіть будь ласка про цих людей?
 
Олег та Ярослав Сухоребські
 
- Найперше хочу згадати родину Олега та Ірини та Наталочки Сухоребських. В їхню сім’ю Господь послав хлопчика Славчика, який в шестилітньому віці захворівши на саркому лівої ножки став євхаристійною дитиною і відмовившись від обезболюючих уколів півтора року жив щоденним святим причастям. Через нього десятки родин навернулися до Бога. Будучи тяжко хворим Славчик перетворив свою квартиру на монастир з іконами лампадами. Просив служити там церковне правило, йому приносили мощі святого о. Піо, блаж. Миколая Чарнецького, блаж. Василія Величковського дуже багато священників монахів сестер монахинь їхали до Славчика і вчилися в нього витривалості у вірі. Після відходу Славчика до неба його батьки а також їхня родина взялися за інтенсивну допомогу Христовій Церкві. Так Славчик надихає їх вже 5 років і за цей час тато Олег та стрийко Ярослав, як директори торгової компанії «Прикарпат Торговий Дім», провадять церковне радіо «Дзвони» допомагають монашим чинам у будівництвах монастирів та храмів, виділяють постійні великі допомоги сиротинцям, будинкам пристарілих, домам милосердя. Жертвують кошти на лікування та складні операції. Бог дарував мені ласку бути духівником маленького Славчика цілий рік, благословив написати про нього книжечку на честь Славчика був воздвигнутий дзвін при монастирській церкві матері божої не уставної помочі м. Івано-Франківськ. Знаючи велику необхідність підтримки нашої церкви у Ковелі Олег та Ярослав Сухоребські стали постійними ктиторами храму. 21 листопада 2009 року після посвячення та відкриття новозбудованого храму Блаженного священномученика Миколая Чарнецького з рук приосвященого Владики Йосафата ім. були вручені грамоти офіційного найменування ктиторами цього храму та разом з архієрейським благословенням виявлена щира подяка.
 
Володимир Зінько
 
Хочу особливо згадати за нашого великого приятеля та ктитора храму пана Володимира Зінька з смт. Лапаївка, що біля Львова. Одного разу в ночі подзвонив о. Андріан і тривожно сказав: «п. Ліля мала кесарів і дитинка попала у реанімацію в тяжкому стані». На другий день ми христили Юстина-Мар’яна і сталося чудо на хрещенні він повністю зцілився, а на четвертий день був виписаний як здоровий повністю хлопчик додому. Юстинчик нас зріднив і тому Пан Володимир постійно допомагає нашому монастиреві і храмові в їхньому розвитку.
 
Олег Заріцький
 
Несучи молитовну опіку над маленьким хлопчиком Сашею Заріцьким подружився з його татом Олегом Богдановичем, який сам добудував нам лічницю св. о. Піо при монастирі редемптористів у Івано-Франківську, а коли почув про ковельську ГКЦ сказав : «Отче, пам’ятайте, що вдень і в ночі в любий час ви можете зателефонувати і я завжди буду готовий відкликатися на потреби храму блаж. Миколая Чарнецького, і хочу бути постійним опікуном його будівництва та розвитку».
 
Володимир Викалюк
 
Володимира Борисовича Викалюка на ктиторські подвиги підштовхнув героїчний вчинок рідного сина Юрія. З ним трапилася ось-яка історія: 24 година ночі вся вулиця Будівельників спить тільки Юра чомусь вирішив собі молитися в своїй кімнаті. І раптом його молитву перебив страшний крик нещасної жінки, яка як виявилося біля під’їзду будинку пробувала захистити свою восьмилітню донечку від одержимого маніяка і це їй не вдалося. Після восьми ножових поранень дитина сконала, а вона в лежачому положенні на тротуарі отримувала свій 26 ніж в груди вмираючи стікала кров’ю. Здоровило сидів на ній, а тендітний Юра Божою силою вибив йому ніж, зіштовхнув його на землю, але він почав тікати. На допомогу Юрі прийшли ще 2 сусіди, які почули крикі на вулиці. Вбивцю зв’язали. Жінку в тяжкому стані доставили в лікарню де вона померла. Після такого пережиття Юра збагнув, що це Бог провадив його та захистив від нещастя, яке могло б з ним статися тої ночі, а Юрин тато та мама є нашими ктиторами, і моляться в тому наміренні, щоб допомогти ще не одній нашій церкві яка відроджується на Волині.
 
Юрій Лисюк
 
Біля двох років тому злий дух зіпсував свято святого Миколая Юрію Лисюку: з ним сталося ДТП під час якого були великі переломи на тілі, але не менші травми на душі. Бо людина, яка наїхала на Юрія несправедливо подала його на суд, пробувала накликати на нього бандитів та іншими не чесними способами прикрити свою вину. Але Юрій вдався до небесного захисту регулярно приїжджав на молитву та пораду. З великим трудом на палях діставався до храму і нас з ним здружило його зболене пережиття. Бог дав сили стати знову на ноги, повернутися до праці. І з вдячності Богові Юра став ктитором лічниці св. отця Піо, а довідавшись про ковельський храм блаж. Миколая, став вірним його будівничим.
 
Далі буде …
Категорія: Інтерв'ю | Переглядів: 1617 | Додав: Церква | Рейтинг: 4.4/11